22 квітня Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план формування територій громад Тернопільської області. Проекти розпоряджень Уряду розроблено відповідними облдержадміністраціями та Міністерством регіональної політики згідно з вимогами Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та Методики формування спроможних територіальних громад, кажуть у Кабміні. Згідно з розпорядженнями, в Тернопільській області передбачено 22 спроможну (об’єднану) територіальну громаду.
Спочатку обласна рада показала на широкий загал два варіанти майбутніх перспективних планів громад. І ні в першому, ні в другому варіанті Борсуківської громади як самостійної одиниці не було. Пропонували одну громаду в межах Лановецького району. Та в перспективному плані Уряду Борсуківська ОТГ є, і підсилена трьома селами (Снігурівка, Чайчинці, Піщитинці).
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Дотепер Борсуківська громада – це Борсуківська, Борщівська, Великокусковецька та Передмірська сільські ради з адміністративним центром у селі Борсуки, включаючи села Борщівка, Великі Кусківці, Нападівка, Передмірка та Синівці. Утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Рішеннями від 13 вересня 2016 року в Лановецькому районі.
Читайте також: Життя громад. Знову питання – бути чи не бути Борсуківській ОТГ
Критерії визначення спроможності громад. По-перше, це 5 тисяч населення. У Борсуківській сільській раді такої кількості немає, а на долучення інших населених пунктів до Борсук надії мало. Село Великі Вікнини давно заявило про своє приєднання до Вишнівецької ОТГ, і це цілком зрозуміло. Села Снігурівка і Чайчинці виявили бажання приєднатися до Лановецької ОТГ, але «уми з Києва» доєднали їх примусово до Борсуківської громади. Та ще для надійності приєднали село Піщатинці з Шумського району.
Другий показник – освіта. Якщо набудуть чинності нові «реформи» освіти, то це для Борсуків стане плачевним. Не так для Борсуків, як для Нападівки і Передмірки, якщо залишиться діюча громада. Поясню чому. Відповідно до нововведень у старших (10–11-ті) класах має бути по 20 дітей у кожному. Друге: мало середніх шкіл на рівні району мають таку кількість учнів. Нині у Борсуках у 9 класі навчається 4 учні , у 10 клас і ці не всі підуть. Запитання: де взяти дітей, щоб було 20? У Великих Кусківцях зовсім немає 9 класу, а синівецькі діти всі навчаються у Ланівцях. Що відбувається далі? Борсуки на даний час є опорним закладом, а чотири школи є філіями: Синівці, В. Куськівці, Передмірка і Нападівка.
Коли у громаді створювали опорний заклад, краще було б зробити з двома філіями, але ніхто цього не хотів чути.
Варіантів розвитку подальших подій кілька. Якщо Борсуківська ОТГ залишається самостійною, то опорна школа за нестачі учнів старших класів понижується до І-ІІ ступенів (дев’ятирічка). У такому разі Нападівка, Передмірка понижуються до І ступеня (початкова), оскільки філія і опорна школа не можуть бути одного ступеня. У В. Кусківцях узагалі немає 40 учнів, а відповідно до нових правил – це недостатньо для дев’ятирічки.
Для створення опорного закладу вистачило б дві філії – Синівці і В. Кусківці, але люди, які так «вболівають» за свої села, не змогли чи не хотіли їх відстояти. Ситуацію може змінити (особливо для школи села Нападівка) створення однієї громади на базі району. Чому? Та тому, що тоді Нападівську школу зроблять філією Лановецької і вона залишиться І-ІІ ступенів. «Ось такі пироги», що стосується освіти.
Такі села, як Синівці, В. Кусківці, Бережанка, Чайчинці і схожі із такою політикою держави перспектив розвитку не мають, і не врятує їх створення ні кооперативів, ні молочних ферм. Навіщо молоді люди їдуть на заробітки? Щоб накопичити кошти і купити житло або в районі, або й далі. Скажіть, хто із молоді вкладає кошти в землю чи якийсь бізнес у селі? Навіть якщо по 10 молочних ферм створити у кожному селі, це не врятує ситуацію. Ці малі села стануть хуторами, а скоро і зовсім зникнуть з мапи України, як вже зникло багато подібних населених пунктів. Правда, багато хто, цього вже не побачить. Проте, у кожного є своє бачення.
Та повернімося до Борсуків.
Навіщо була створена Борсуківська ОТГ? Відповідь напрошується лише одна: «Щоб утримувати апарат сільської ради».
Проаналізуємо витрати на утримання апарату сільради за 2018 рік. Вони становлять 47% від власних надходжень бюджету, а якщо у цифрах, то це 4,7 мільйона гривень. І це на 30 осіб апарату! А на всю освіту – а це понад 100 вчителів, техперсонал і т.д. – 12 мільйонів.
Ось тепер варто замислитися, кому найбільше потрібно, щоб Борсуки залишилися самостійними. Так, пан Друзь під час виступу в облраді говорив, що депутати проти приєднання до Лановець. Хто сумнівався би? Хто ж буде різати курку, яка несе золоті яйця? Священник Сергій Сіверський в одному з дописів у соцмережі «Фейсбук» написав: «А хто запитував у людей, хто цікавився їх думкою?» І це справді так.
Варто згадати допис у соцмережі: «З перших днів утворення громади у Борсуках пішло щось не так. Шановні депутати, візьміть на себе відповідальність за цю ситуацію. Ви голосували так, як хотів «Ваш» голова. Що ви скажете своїм виборцям? А перспективи були… Назвіть хоч одну добру справу, яку залишили після своєї каденції. Школи? Амбулаторії? Дороги? А може, добре слово людей, які вас обирали?»
Це слова відчаю колишнього директора Нападівської школи Лариси Поцелуєвої, яка 21 рік вкладала в її розбудову. А тепер що? Тепер все «іде коту під хвіст». Це саме ті слова, які депутати почують ще не раз від своїх виборців.
Що зміниться для Борсуків у разі об’єднання в одну громаду. Буде створено Борсуківський старостинський округ, в який увійдуть також Синівці, всі довідки, субсидії і т. д. буде видавати староста. Замість 30 осіб апарату ОТГ буде 2 або 3 людини.
Ми тільки те й робимо, що «плодимо» чиновників, як колись, до початку децентралізації. У Лановецькому районі з 2016 року що, дітей побільшало? Був один відділ освіти на весь район, а стало три. Чудасія…
Відкриття ЦНАПу, яскраві фото, палкі промови, фальшиві усмішки. Так, це є вимогою держави до громад, щоб у кожній громаді був свій ЦНАП. Але де людині з громади отримати консультацію юриста? В Борсуках? Піар, піар і ще раз піар. На заробітну плату чотирьох працівників ЦНАПу на рік йде більш як 500 тисяч гривень, ще й видатки на утримання.
Якось голова громади пан Друзь у своєму виступі сказав, що закупили понад сім одиниць техніки у комунгосп. Навіщо вона потрібна, якщо сміття вивозять незаконно по всіх селах громади? Борщівецьке «ховають» у Борщівці, передмірське у себе закопують, а із синівецьким сміттям вже кримінал. Смітєзвалище практично в природному заказнику, і в газетній статті жителя с. Борсуки Г. Волянюка написано, що там поховано близько 600-1000 людей, які померли від чуми. Цікаво, а що далі?
Свого сміттєзвалища не створять, бо дуже дорого. Вихід один: і надалі як злодії ховатися по закутках і «здирати» за це гроші у жителів громади. Якщо буде одна громада, тов. районі є офіційне сміттєзвалище. Розумне керівництво не буде утримувати комунгосп там, де три начальники і п’ять робітників, і на яке іде більше коштів, ніж на благоустрій усіх сіл громади.
Навряд чи хтось збирається радитися з людьми, але якби було опитування про те, в якій громаді люди хочуть жити, то, навряд чи багато хто погодився б і надалі утримувати на своїх шиях тих «князьків», які, крім своїх інтересів, більше ні за що не думають.
Не у кожній громаді є одна з найбільших агрофірм області, один з найбільших рибгоспів України у Борсуках, відомий на весь колишній Радянський Союз табір «Лісова казка» у Борщівці, стави, ліси і велика історична спадщина, і ще багато чого цікавого. Та все це потрібно було шанувати і розвивати.
Але й не у кожній громаді є такі депутати і голова, як у Борсуківській ОТГ – і цим все сказано.
Перспективний план формування територій громад Тернопільської області знову буде розглядатися в середині червня. Крапку над “І” в питанні підсилення селами Борсуківської ОТГ, яку чомусь хтось вважає перспективною, ставити ще рано.
Гриць Синівець
