Як з’явилася Великораковецька церква Казанської Божої Матері, знає Юрій Заяць

30.07.2017 11:43   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

Задум цієї книги автор виношував багато років поспіль. А саме – написати історію Великораковецької церкви Казанської ікони Божої Матері. Але в силу різних обставин,  – каже поет Юрій Заяць, –  цей задум неможливо було здійснити. Проте зібрані матеріали таки мали своє майбутнє, бо ж на кожне добре діло є Боже благословення. І коли знайшовся меценат Микола Ніколюк, справа зрушилась з місця. Об’єднавши тексти в єдину монолітну структуру і проілюструвавши цікавими світлинами, Юрій Заяць здійснив задумане. Нещодавно книга «Великораковецька церква Казанської Божої Матері» вийшла друком у тернопільському видавництві «Терно-граф».

Писати про рідне село, погодьтесь, не просто відповідально, я би сказала – почесно. Адже  мимоволі торкаєшся прадавніх витоків загального родоводу, занурюєшся в історичне тло не лише маленької батьківщини (с. Великий Раковець Збаразького району), а й вагомого і значеннєвого життєпису неосяжної рідної Вітчизни. Бо одне невіддільне від другого. За жанровим визначенням це історико-краєзнавчий нарис. Автор деталізує зародження і витоки християнства на Волині. Тодішній процес був не простим. «Зовнішні вороги і внутрішні чвари між князями вносили неспокій і ворожнечу. Одночасно над нашими землями зависла нова загроза – половці, які дуже спустошували нашу землю. Волинь несла особливо великі жертви». Пам’ятаєте з історії, який «великий» подарунок зробив римо-католицькій церкві литовський князь Ягайло? Одружившись із польською королевою Ядвігою, пообіцяв перехрестити у католицьку віру всіх своїх підданих. Так готувався «грунт» для Берестецької унії.

Читайте також

В Бучачі відкрили сховану старовинну ікону (Фото)
З храму в Тернополі вкрали ікони та престольні хрести
Протоієрей Мирон Гах: "Через святі ікони ми розмовляємо з Богом"

Автор нагадує читачам, що коли народ залишився без єпископів, на захист православної віри стало Запорізьке козацтво. Майже детективна історія про 120 соболевих шкірок та 200 червінців – саме за стільки Царгородський патріарх Діонісій продав московському патріархові в неволю Українську Церкву. Автор цитує мовою оригіналу рідкісні документи про «Опись церкви села Великий Раковець. Начато 1806 року», де йдеться про зовнішній стан церкви і місце розташування, про внутрішні церковні прикраси. Ось як ведеться опис побудованої дзвіниці: «Дзвіниця побудована 1806 року на зруб з тесаних брусів різних порід дерев, накрита гонтою (покрівельні дощечки – авт.). На ній встановлено залізний хрест. Має вона довжини 9, ширини 6 ½, висоти 15 локтів. На дзвіниці встановлено 5 дзвонів:

Вилитий в 1759 році коштує 72 рублі.

Вилитий в 1789 році коштує 57 рублів 60 коп.

Вилитий в 1745 році коштує 21 рубль 60 коп.

Вилитий в 1777 році коштує 12 рублів.

Вилитий в 1769 році коштує 8 рублів 40 коп.

Цвинтар обгороджений парканом і має довжини 50, ширини 40 локтів.

Старший братчик Яків Макосій, Братчик Федір Марчук».

Фактаж книги надзвичайно цікавий та інформаційно насичений. Сприймається як невеличкий посібник з духовної історії України. До слова. Як вам ось таке: «Створивши у Кременці консисторію, попередньо обсадивши її урядовцями – росіянами, він (єпископ Діонісій) ввів російську мову у діловодство. Тому на Волинському Єпархіальному з’їзді, що відбувся у Почаєві 3-10 жовтня 1921 року гостро постало питання українізації Богослужінь і діловодства. З’їзд прийняв ухвалу про українізацію Богослужінь, а синод Православної Церкви в Польщі затвердив рішення Почаївського з’їзду». Ось так. І це все наша історія, яку ми, на жаль, майже не знаємо, а якщо й дещицю знаємо, то у викривленому світлі.   Шкода тільки, що тираж цього видання, як завжди, мізерний -200 примірників. А праця над книгою зроблена велика й ретельна, це відчувається у кожному реченні, у кожному абзаці. Від себе лиш додам, що жителям села Великий Раковець пощастило на працьовитого і талановитого односельця – поета і краєзнавця Юрія Заяця.     


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews