Безумовно, на сьогоднішній день найбільш актуальним і обговорюваним питанням є зміни до Генплану Тернополя, але на фоні земельних пристрастей можна виокремити ще кілька цікавих моментів.
Сьогоднішня сесія (24 лютого 2017 р.), яка обіцяла бути гарячою і неординарною, почалась фактично з того, що кілька депутатів вирішили вчергове поскаржитись на свою нелегку долю на шляху захисту прав громадян.
Перегляньте також:
- Чи все свинство лише від путіна?
- Цьогоріч на Тернопільщині відмінили 14 тендерних закупівель на понад 239 мільйонів гривень
Зокрема, найбільш активний в сесійній залі депутат Іван Сороколіт, який дуже часто у своїх репліках практикується у вмінні переказати вже сказане своїми словами, вчергове виступив із заявою, про цькування його прекрасної ініціативи зміни регламенту міської ради частиною «продажних» сайтів Тернополя.
Читайте також
Проте, депутат зупинився у своїх жалях лише на тих моментах свого проекту рішення, які якраз і не викликали заперечень і критики. Іван Сороколіт зачитав кілька реплік з опублікованого на багатьох сайтах та в газетах матеріалу, в яких невідомий стверджує, що після змін до регламенту, депутати перетворяться на бояр-олігархів.
– Так, як коментарів у мене не брали, тому зараз мушу озвучити. Щоб депутати розуміли: в діючому регламенті, приміром, є норма, в якій йдеться про те, що не рідше одного разу на півріччя ми маємо інформувати виборців про роботу міської ради та її органів, про виконання планів, програм економічно-соціального розвитку, рішень та доручень виборців. Чи це працює? Я ж запропонував внести уточнення, зокрема, що депутат має звітувати, але «на вимогу виборця»,- зауважив депутат. – Крім того у мене були зауваження з приводу днів прийому громадян. В нас, у діючому регламенті, прийомними вважаються середа та п’ятниця. Якщо хтось з моїх колег приймає в інші дні, то він, виходить, порушує регламент?! Тому я пропонував дати можливість депутатам обирати день та час проведення прийому самостійно. Загалом таких уточнюючих правок є багато, – подає слова Івана Сороколіта сайт Тернополяни.
Шановний пане Іване! Це якраз і не викликає жодних дискусій. У своєму виступі варто було пояснити зовсім інші пункти свого проекту. Мова йде про те, що ви пропонуєте для формування цієї «вимоги виборця» зібрати якимось чином голоси половини тих, хто за цього депутата голосував. Як це має відбуватись? Якщо це мають бути локальні референдуми на округах, то який механізм, і за чий кошт вони мають проводитись? Але, на жаль, ви вирішили вчергове поплакатись і звинуватити журналістів…
В унісон побратиму виступив і Роман Навроцький, який звернувся до своїх колег депутатів і закликав їх не боятися маніпуляцій та бруду, яким зараз не гребують деякі ЗМІ.
– Цей об’єм інформації, який «виливають» зараз в ЗМІ на нас – це лише тиск та маніпуляція свідомості. Тому закликаю депутатів не боятися! Все, що стосується наших виборців, ми можемо демонструвати нашою кнопкою. Наша кнопка – це наша відповідальність! Ми відповідаємо нею як перед виборцями, так і перед собою, – підсумував Роман Навроцький.
Читайте також
Те, що нагадав депутатам про кнопку — просто молодець, адже навіть сьогодні, практично на всіх голосуваннях знаходилось до 10 місцевих «законотворців», які чи не сприймають сказаного, чи просто десь тиняються, але жодної кнопки не натискали. Так що вони наглядно продемонстрували Романове гасло: «Наша кнопка – наша відповідальність!»
Але апогеєм депутатського жалю на журналістів став виступ голови земельної комісії Андрія Шкули. Коли мова дійшла до дискусій по Генплану, то пан депутат щиро жалівся чесній компанії на те, що дуже важко добитись правди, оскільки писати заяви про порушення потрібно в прокуратуру. Проблема виникла в тому, що якраз «правдолюбиві» депутати і захисники «паркових зон» навідріз відмовились погодити ділянку під будинок для працівників прокуратури. Такий розпач, напевно, взяв Андрія Шкулу після того, як вони взялися нести заяву до прокурорів на тернопільські ЗМІ та газети.
Отаке воно, нелегке життя депутата, особливо коли шукаєш солодкий продукт смугастих мух в тому місці, де його зроду не було…
