Любомир Хруставка — активіст Української Галицької Партії на Чортківщині. У 2015 році Любомир відгукнувся на запрошення стати кандидатом у депутати від УГП до місцевої райради і зумів отримати добрий результат.
— Часу тоді було дуже мало, але ми по кількох селах висунули кандидатури, пройшли й подолали бар’єр. Згодом створили в районній раді групу Української Галицької Партії, — пригадує Любомир Хруставка.Зараз наших депутатів ставлять у приклад, адже вони найстаранніше відвідують сесії.
Любомир Хруставка переконаний: місцева і центральна влада разом мають працювати зараз для того, щоб люди, які мешкають у селі, мали заняття і заробіток. Як це зробити та перейти від занепаду українських сіл до розквіту — в нашій розмові.
Перегляньте також:
- Чи все свинство лише від путіна?
- Цьогоріч на Тернопільщині відмінили 14 тендерних закупівель на понад 239 мільйонів гривень
– Як Ви оцінюєте реформи, які зараз відбуваються у країні, зокрема – яка Ваша думка щодо процесу децентралізації?
– Децентралізація мала би бути добровільним об’єднанням. Але елемент примусовості теж є. Бо ті, хто об’єднуються, отримують гроші, а тим, хто не об’єднуються, не дають.Вони недофінансовані й не можуть виконати свої функції.Приєднувати село до міста, вважаю, неправильно, бо в мешканців міст і сіл трохи інші цінності, проблеми.Бо громада — це люди, які пов’язані спільним побутом.Якщо в місті люди мають одне бачення, то в селі вони обробляють городи, ведуть господарство, тримають худобу, там інше життя.Мета всіх реформ — наблизити послуги до людини.От в нас сільська рада перетворилась в офіс по видачі довідок.Без одної довідки тебе не візьмуть на облік центр зайнятості, без іншої не призначать субсидії. 90% людей йдуть в сільраду виключно за такими папірчиками.
Читайте також
Головне, щоб сільрада вирішувала проблеми.Однозначно треба об’єднуватись, бо в селах зменшується кількість населення.Кадрові нема кому вирішувати питання, бо в селах пенсіонери.Об’єднуватись треба, але треба до цього більш обдумано підходити.
– Ви активний учасник експертної групи «Економіка» Української Галицької Партії, які там маєте напрацювання? Що слід, на вашу думку, змінити?
– Треба зміцнювати економічний потенціал, бо на одних політичних гаслах далеко не зайдемо.Поки народ не відчує економічного полегшення, то лозунгами їх не нагодуєш.Треба людям дати заробітки, а не роботу, бо роботу безкоштовну собі кожен знайде.Зайнятість і заробітки стримають відтік кадрів.Зараз втікають не тільки в Польщу, а й далі.В селах залишились одні пенсіонери.В нас ВВП зосереджений в кількох руках, а до інших ніяк не доходить.Бо війна для них — бізнес, бо вони підуть по трупах.Доки є такий порядок речей, не підніметься ні село, поки всім управляють олігархи.Якщо усунути олігархів, то, можливо, щось зміниться.
– Депутатів Української Галицької Партії у Чортківській райраді поки мало, але ви дисципліновані. Вас ставлять у приклад...
– Коли в нашій районній раді аналізують ефективність роботи, то в нас одна з найвищих.Нас найменше, але відвідуємо ми стовідсотково і сесії, і засідання постійних комісій, виносимо свої ініціативи.Зараз видно, що є депутати-прогульщики, яких вибрали випадково, є люди, які збайдужіли, а хтось, може, думав, що буде ділити гроші чи роздавати посади… Але будні депутата — це щоденна робота.Нас трохи замало, щоб дуже впливати, але ми працюємо продуктивно.В районі багато хороших людей, але більшості народу політика чомусь образлива, люди привикли бачити при владі бандитів і злодіїв.Люди дуже часто думають, що хтось їм має організувати вивіз сміття, хтось має дати роботу, хтось має навчити їх дітей, а вони в цей час будуть дивитись телевізор чи пити горілку.Людей треба будити, щоб вони розуміли, що багато залежить від них.Якщо вкрутити лампочку в під’їзді чи покосити траву, то не має приїжджати Президент і це робити.Багато має робити громада. Колись на Галичині так і було: що громада десь там доглядала потічки, громада прибирала узбіччя, громада організовувалась і доглядала кладовища. Ми будемо повертати ці галицькі традиції.
