У тернопільському парку “Топільче” проходить так звана реконструкція громадських туалетів зі сторони вулиці Дружби. У парковій зоні, у парку “Топільче”. Під носом у депутатів міської ради, на очах у всіх чиновників міста… Але чого під носом чи на очах? Власне замовником і виступила – Тернопільска міська рада.
Читайте також
Але! Де активна громадська позиція депутатів? Де комісії? Де порушення проблеми? Якшо про будівництво на вул. 15 Квітня, якоби в парковій зоні (хоча навіть на публічній кадастровій карті то окрема ділянка з призначенням), багато шуму – то тут повний штить. Хоча, власне, тут згідно усіх карт і планів – парк і зелена зона.
Якщо дивився на кадастрову карту – земля під цю будову не виведена. Це закадастрона паркова зона, тому будова там дивна. Якщо якось тишком-нишком продали, то журналісти мають з’ясувати кому, а правоохоронці зупинити такі дії, – каже тернополянин (20 хвилин).
Проте, як з’ясувалося, землю дійсно нікому не відводили, а будівельні роботи здійснюють на місці старого міського туалету. Будова не приватна і не за міські гроші, а за фінансовї підтримки Представництва Європейського Союзу. Якщо(!) задумане втілять без змін –там діятиме коворкінговий центр. Коворкінг у широкому сенсі — організація роботи людей у єдиному робочому просторі, а простіше– колективний офіс.
Для довідки: Ково́оркінг (англ. Co-working — спільно працювати) у широкому сенсі — це модель організації роботи людей, найчастіше фрілансерів, з різним типом зайнятості у єдиному робочому просторі; у вузькому — колективний офіс. Коворкінги характеризує гнучка організіція робочого простору і прагнення до формування спільноти резидентів та внутрішньої культури. Учасники залишаються незалежними і вільними, мають можливість спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному, на відміну від роботи вдома. Ідея коворкінгу включає в себе телеворкінг, фріланс, деякі принципи аутсорсингу. (Вікіпедія)
Отже, над туалетами будують офісні приміщення. Кажучи про фінансуванням з ЄС і про модний нині термін “коворкінг” – фактично будують офісні приміщення “з запахом”.
– Коворкінг центр створюється за фінансової підтримки Єропейського Союзу, в першу чергу для потреб вимушених переселенців – це буде місце зустрічей, спілкування та можливості інтеграції у місцеву громаду, – каже заступник міського голови Тернополя Іван Хімейчук. – Також центр буде доступним для тернополян та гостей міста, які матимуть можливість працювати, спілкуватися, обмінюватися ідеями та допомагати один одному (20 хвилин).
– Крім того, приміщення буде обладнане кухнею, де відвідувачі зможуть випити чашку чаю з печивом, – каже пан Хімейчук. – Сам коворкінг-центр буде власністю Тернопільської міської ради, управління центром буде передано Фонду розвитку громадських організацій «Західноукраїнський ресурсний центр», який є співзаявником проєкту ЄС на підставі Договору про спільну діяльність між Тернопільською міською радою та Західно-Українським Ресурсним Центром . Коворкінг центр буде надавати послуги усім охочим, в тому числі громадським організаціям та вимушеним переселенцям. Окрім того, тут буде відновлено громадську вбиральню для відпочиваючих парку «Топільче» (20 хвилин).
Що з того вийде покаже час: і чи запрацює колективний офіс, і чи буде він на користь комусь, і чи смачна їжа буде готуватися там на кухні…
Наразі маємо – забудову в парку прикриту “благими намірами”. Забудову зі швидкими темпами.
А де депутати і громадські активісти?
