Світ у карантині по-іншому перескладав полиці цінностей. Багато чого – блискучого і викличного – відкладено у закутки. А дещо із зугарного, зневаженого виявилося ой як необхідним і по-справжньому цінним.

Не стало відомого громадського діяча, винахідника, підприємця, мецената та справжнього патріота Мирослава Білика.

«Можна не відати, хто ти у цьому світі, з якого виріс коріння, але який ти – знати треба, бо це залежить лише від тебе самого, – читаю в анотації до книжки письменниці зі Зборова Лесі Білик «Жав-Жайвір-Жар».

В Антона Білика є два рідні села Гинівківці та Іванівка на Тернопільщині. У мальовничому Заліщицькому краї в невеликому придністровському селі Гіньківці він народився , зростав у працьовитій, християнській селянській сім’ї.

Коли вона почула гру зборівської скрипальки Оксани Шпинди, яка грала твір Ліпінського, зрозуміла, що не зможе не написати про нього. Можливо я слухаю музику не професійно, – каже письменниця Леся, – але я її слухаю глибинно.