Переможці конкурсу «Золотий фліпчарт» зможуть отримати запрошення на музичний фестиваль «Файне місто 2021».

Забруднення водойми стало причиною масової загибелі риб у ставку між с. Соколів та смт Золотий Потік Бучацького району

Шість років тому подружжя Михайла та Наталії Золотих переїхали з кримського міста Новий світ, змінивши причорноморську місцевість на мальовничі краєвиди Борщівського району Тернопільщини, а підприємницьку діяльність – на працю на землі.

Сьогодні маємо цікаву знахідку ретро світлин першої половини ХХ ст. Кадри стосуються селища Золотий Потік, яке знаходиться в Бучацькому районі Тернопільської області. Населений пункт знаходиться за 24 км від Бучача, на півдні Тернопільської області.

На околиці селища Золотий Потік, неподалік відомого замку, у чудовому парку стоїть старовинний палац, що славився своєю колекцією творів мистецтва, бібліотекою та глибокими пивницями, де зберігалося тернопільське пиво з усіх сусідніх містечок.

Під час реставрації палацу у Золотому Потоці робітник впав з десятиметрової висоти. Із закритою черепно-мозковою травмою, забоями грудної клітки та відкритим переломом кісток передпліччя чоловіка зразу госпіталізували в реанімаційне відділення.

Селище Золотий Потік – один з історичних центрів півдня Тернопільщини, де досі радує очі стародавній замок. Саме селище та замок лежать поза туристичними трасами. Фортеця збереглася непогано і має всі шанси стати туристичною перлиною краю.

Понад 200 страв можна було продегустувати та записати їхні автентичні рецепти. Наприклад, жителі села Сновидів, яке розташоване на Дністрі, презентували страви з риби (і квашену, і тушковану, і смажену). А село Соколів пригощало гостей супом із кваше

До уваги читачів Новин Тернопільщини нова знахідка. Представляємо вашій увазі раритетні світлини, які були зроблені в 1890-х роках в містечку Золотий Потік на Тернопільщині. В центрі зображень будівлі замку.

У Кременецькому ботанічному саду цвіте «золотий дощ», повідомили працівники саду на сайті в фейсбуці.

В цьому році номінованими на премію були Василь Шкляр (роман Троща), Іван Байдак (оповідання Тіні наших побачень), Наталка Сняданко (роман Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма), Олександр Михед (оповідання Транзишн), Сашко Завара (роман Песиголовець)