Така подія відбулася 28 листопада 2021 року в Теребовлянському Центрі КІД. Письменник-публіцист, поет, краєзнавець, громадський діяч та архітектор за фахом ознайомив земляків із віхами своєї творчості протягом всього життя та, зокрема, презентував книгу «З Україною в серці. Книга пам’яті Теребовлянщини», яка була випущена ще два роки тому, але ніяк не вдавалось з нею ознайомити широкий загал.
Крім того, цього разу було вперше виконано три нових пісні на слова пана Миколи, музику до яких написав Заслужений працівник культури України Василь Сорока, це: «Воїнам УПА», виконавець Олег Архитко; «Земле моя», «Квіт любові», виконавець Олег Якимів. Друзі подарували ще чотири пісні поету, а ще 5-6 пісень було виконано з давнішого репертуару на слова автора(див. відео). В загальному, Микола Ковальчук написав слова до біля 50 пісень, музику на які поклали теребовлянські композитори.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Микола Федорович Ковальчук неординарна людина, наділена Богом не одним талантом. Того дня на його творчий вечір завітала його родина, прийшло багато друзів, хоч ще більше не змогли приїхати з інших міст через стан з ковідом. Також захід відвідав і мер міста – Олег Продан. Були присутні й волонтери, бійці АТО, громадські активісти міста, голови громадських організацій та інші теребовляни. Відкриваючи захід та представляючи винуватця події, ведуча Надія Хома коротко розповіла біографію поета та акцентувала увагу присутніх на останній книзі «З Україною в серці. Книга пам’яті Теребовлянщини». Вона була випущена ще два роки тому, але через різні життєві перипетії її так і не презентували, хоч за неї пан Микола отримав премію, диплом та сертифікат ще 23 серпня 2021 року в Тернопільській обласній філармонії. Потім в дружній обстановці задавала запитання панові Миколі, а той розповів, що працював над книгою два роки, збирав матеріали та фото по селах Теребовлянщини, їздив до Львова в державні та бібліотечні архіви. Казав, що дуже йому допомогли в роботі й викарбувані на кам’яних плитах меморіалу прізвища героїв ОУН – УПА на міському цвинтарі. Згадував пан Микола і конкретних родичів загиблих героїв в роки радянського лихоліття, відмітив, що дехто з теперішніх мешканців краю знайшов за його книгою своїх родичів, зниклих в ті роки, за описами та давніми фото.
Далі читались вірші автора і виконувались пісні на його слова та на музику відомих теребовлянських композиторів – Заслужених працівників культури України Василя Сороки та Ігоря Бойчука(керівник народного аматорського ансамблю української пісні «Трембовляни»), а також Богдана Твердохліба та Богдана Беніва. Вони й виконували пісні на слова автора та інші, як дарунки. Співали для поета й інші теребовлянці – Заслужений діяч культури України Іван Громик, молода, але відома вже, співачка Діана Бернад(виконала одну пісню дуетом з Ігорем Бойчуком), також Василь Венгер, Михайло Семців. Вдарував дві пісні й народний аматорський хор Союзу українок Центру культури і дозвілля м. Теребовля(керівник Неля Юзвишин), одна з яких – «Союзянки – доньки України». Вірші на слова поета читали Наталія Шманько, Любов Миколаїв, Лідія Лось, Наталія Субчак. Всіх присутніх вразило до глибини душі та до сліз читання вірша Наталією Субчак «Осінь і любов», який вона виконала під супровід ніжної та загадкової мелодії.
Неможливо не описати досі маловідому загалу притчу про таланти, яку розповів товариш пана Миколи Петро Семців(до слова сказати – у Ковальчука стільки друзів, скільки листків на яблунці у його невеличкому садку з невеличкою пасікою): «Як всім відомо, у світі існує доля. Так ось, ця доля літає у вишині з торбою повною різних талантів і, коли десь народжується дитина, то вона тут, як тут та вмить одаровує якимось талантом новонароджене маля. Комусь вона дає плуга в руки, комусь музику, пісню, перо чи пензель, чи ще щось інше. Але, коли народився пан Микола, доля пролітала над ним та… Та сталося непередбачуване, вона торбою з талантами зачепилася за капельницю, що була в пологовому будинку. Торба порвалась і посипались таланти на Миколову бідну голову. Ось тому він і літератор, і поет, і краєзнавець, і архітектор… – Тут пан Микола перебив виступаючого та промовив, – Я досі такого не знав… – А пан Петро відповів, – Ти багато ще про себе не знаєш. – І продовжив, – Та то ще не всі таланти Миколи. Мало кому відомо, що він ще гарно малює, але через свою природню скромність того ніколи на показує. А ще він бджоляр і має невеличку пасіку. Мед з неї ми, його друзі, не раз коштували. І це не дивно, що Микола полюбив бджіл, адже вони є символом працелюбності, чого у чоловіка, думається, аж з надлишком».
На закінчення Микола Ковальчук сказав: «Я щиро дякую всім, хто сьогодні завітав на моє свято! І я дуже радий, що вас усіх зібрав, адже скільки невідомого мені ви розповіли про мене самого, скільки тепла вилили на мою душу… Нехай Господь береже вас усіх!»
Фото: Олег Капуста
Більше фото можна подивитися тут
Фрагменти відео:
https://www.youtube.com/watch?v=YLeCiSDU_NA https://www.youtube.com/watch?v=LYgZDaZR0Pg
https://www.youtube.com/watch?v=JVFqKdmnxpc
https://www.youtube.com/watch?v=oDfdABNTB_E
