В мережі Інтернет вдалось виявити цікаве фото, яке стосується історії Тернопільщини періоду Другої світової війни. В коментарі до фото вказано, що зроблено воно у серпні 1942 року у місті Львові. На кадрі зображено учасників хору із міста Заліщики на Тернопільщині.
Фото поширив Михайло Заліщанин. Він так його прокоментував для загалу: “Хоровий колектив із Заліщик, організований Ярославом Васильовичем Смеречанським, став одним з переможців цього конкурсу хорів, присвяченого 100-річчю від дня народження видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Читайте також
Ідея Крайового конкурсу хорів належала палкому ентузіасту пісенної культури директору Інституту народної творчості у Львові о. Северину Сапруну.
Конкурс відбувався в три етапи: повітові, окружні та крайовий конкурси. Для участі в конкурсі з 2 тисяч існуючих у Галичині хорів зголосилося 450, а до повітових конкурсів було допущено 163 хори.
Повітовий конкурс в Заліщиках відбувся 7 червня 1942 року. Участь у ньому взяло 7 хорів: із Солоного, Угриньковець, Дуплиськ, Торського, Дзвиняча, Добровлян і Заліщик. Першою нагородою було відзначено міський, мішаний хор із Заліщик під керівництвом Ярослава Смеречанського.
За рішенням повітових комісій до участі в окружних конкурсах було допущено 72 хори, серед яких був хор із Заліщик. Окружний конкурс проходив 12 липня у Чорткові. Мішаний хор із Заліщик чисельністю 48 осіб під керівництвом Ярослава Смеречанського визнано найкращим. До конкурсу у Львові було рекомендовано хор із Заліщик та сільський хор з Базару. Найкращим диригентом округи Чортків визнано Ярослава Смеречанського.
За рішенням окружних конкурсних комісій до участі в Крайовому конкурсі було допущено 35 найкращих українських хорів з Галичини, Лемківщини і Посяння.
В дорогу до Львова з усього складу заліщицького хору вибралося 42 хористи на чолі з своїм диригентом 33-річним Ярославом Смеречанським. Серед них була й 18-річна заліщанка Ольга Буртник (Плеш), яка й донесла до нас живе свідчення з тих далеких років.
З фотографії, зробленої у Львові в серпні 1942 року, на нас дивляться молоді очі з усміхнено піднесеними і урочисто серйозними обличчями. 1-й ряд – зліва направо: Ярослав Смеречанський, Н… Романко, Ол. Клічук, Ольга Буртник (Плеш), Стефа Черлінко, Орися Красій, Калина Вацик, Петрунеля Красій, Марія Коцюбійчук, Оля Бровата. 2-й ряд – Левко Довганик, Марія Красій, Ольга Красій, Стефанія Несторко, Ганна Гнатюк, Стефа Антонишин, Ліда Красій. 3-й ряд – Богдан Українець, Петро Кузняк, Михайло Гембатюк, Данило Юрійчук, Володимир Черлінко, Іван Малюк, Степан Свіченюк, …Коцюбійчук, Іван Капчак. 4-й ряд – …Кузич, Петро Кузняк, Мирослав Кривундяк, Петро Гембатюк, Степан Красій, Дмитро Капчак, Володимир Баранецький, Степан Гембатюк. 5-й ряд – Богдан Юрійчук, …Фльорчук, Роман Юрійчук, Володимир Юрійчук, Василь Романко, Василь Юрійчук, Микола Свіченюк, Ярослав Малюк, Мирослав Гнатюк. Імена учасників тієї пам’ятної події дійшли до нас за спогадами Ольги Плеш.
До Львова на конкурс заліщицькі хористи їхали, як згадує Ольга Плеш, спочатку підводами до Коломиї, а звідти автобусами до Львова. Збір конкурсантів відбувався коло будівлі Інституту народної творчості на вулиці Францісканській, 7. Заліщицький хор, як розповідала Ольга Плеш, зупинився на нічліг у великому залі «читальні», спали хто на чому. Та на такі незручності ніхто не зважав, всі були у піднесеному настрої – співали, жартували, ходили вулицями Львова та милувалися містом.
В суботу 1 серпня конкурс проходив з 8-ої години ранку. Великий театральний зал був заповнений вщерть. В першій частині програми виступав і для заліщицький хор. Його виступ був успішним. Як писала тогочасна преса: «Справжньою овацією повітала публика мішаний хор із Заліщик (дир. Я. Смеречанський, репетруар: «Та нема гірш нікому», «Козацьке пращання», «Туман хвилями лягає»). Прекрасні подільські строї, рідко у Львові бачені, з темним відтінком вишивок та широкими подільськими сорочками звернули на себе увагу всіх».
Того ж дня, після закінчення конкурсу, об’єднані хори взяли участь у святі, що відбувалось на площі перед театром. Хори зайняли спеціальну трибуну. Після виступу оркестру співав зведений хор під керівництвом диригента о. С. Сапруна, що складався з тисячі співаків. Цей могутній хор виконав три пісні: «Ой, гай мати», «Ой, діброво, темний гаю» та «Час до дому час». Після цього усі хористи, колонами, очолюваними організаторами конкурсу і диригентами, пройшли містом в напрямку Святоюрської гори, щоб там, на площі Архикатедрального храму, привітати Митрополита Андрея Шептицького. Митрополит Андрей поблагословив хористів та підкреслив, що «хто служить Богові, служить народові і двічі молиться той, хто співає релігійні пісні».
Виступ хору з Заліщик був більш ніж успішним. Серед «містечкових хорів» отримали шосте місце, а в конкурсі на кращий народний стрій заліщанам не було рівних. Їм присуджено перше місце та в якості нагороди вручено 360 мотків ниток до вишивання. Як і всі хори-учасники конкурсу, заліщани отримали грошову винагороду – 500 злотих премії. Окрему премію в 500 злотих і посріблену диригентську паличку (батуту) вручено Я. В. Смеречанському. Заліщицький хор нагороджений також дипломом учасника конкурсу. Заліщани в числі переможців отримали право виступити на фестивалі української пісні 2 серпня 1942 року…»
