Ці цікаві та чепурні пташки поширені по всій Україні та Європі, а в Тернопільській області можна побачити та почути їх різноликий чудовий спів в кожному парку, скверику, садку(звідки їх виникає потреба відлякувати всіляко), понад ріками та озерами, в гаях та дібровах, в лісах, лісосмугах, будь де, де є якісь кущі, чагарники та дерева.
Дрізд чорний, або кіс, род. в. ко́са – Turdus merula( (прим. авт.. – від слова «косить», тобто, наслідує), — вид птахів роду дроздів (Turdus) родини дроздових (Turdidae). На Тернопільщині водяться декілька видів дроздів, одні з них зимуючі, інші перелітні.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Цей птах розміром трішки менший за дикого голуба – горлицю, маса його тіла невелика, всього 80-110 г, а довжина близько 25 см. Дорослий самець цілком чорний; дзьобик і навколоочне кільце жовті або жовтогарячі; ноги темно-бурі. Доросла самка темно-бура; низ світліший, з нечіткими темно-бурими плямами на волі; дзьоб темно-бурий; жовтого навколоочного кільця нема, цим самка і відрізняється в основному від самця. Молодий птах подібний до дорослої самки, але світліший, зі світлими плямами зверху і темними — знизу.
Особливо масово та весело чорні дрозди співають на світанку та непізнього ранку. Вони мастаки імітувати спів інших птахів, звірів та багатьох звуків природи і не тільки. Кожен птах таким чином є ніби «птахою-оркестром» чи генератором різноманітних звуків. Неможливо людському вуху розрізнити переходи тих звуків, а якщо ще й хор співає птахів, то може здатися невідомо й що. Своє вокальне соло чорний дрізд нерідко прикрашає свистом, яким хазяї підзивають до себе своїх собак, виском автомобільних гальм, свистом чайника, або й дзвінками сучасних мобільних телефонів. Ну, а про імітування співу інших птахів немає, що й говорити. Їм легко «підміняти» спів синичок, зябликів, шпаків, багатьох інших птахів, навіть справжнього співу соловейка не відрізниш у виконанні солістів-дроздів та стрекіт сорок із сойками.
Декілька разів за життя, перебуваючи на природі, вдалося почути у виконанні дроздів і ку-ки зозулі. Ото слухаєш ті ку-ку, знайомі кожному з дитинства, та рахуєш їх, ніби скільки то ще лишилося жити. Слухаєш, слухаєш і відчуваєш якусь фальш, щось не так, ніби з акцентом говір. Але, коли очима знаходиш на гілці дерева чорну птаху й тоді розумієш, що то ж кривляка чорний дрізд. Подібну фальш не раз чулося й в «підставлянні» дятлів. Ніби стукає дятел по стовбуру дерева в пошуках харчів, але самого його не видно. А то своїм незбагненним «писком» із ще незбагненнішим голосовим апаратом чорний дрізд стука. Дивовижні ці пернаті створіння!
Цікаве про чорних дроздів.
Традиційне для більшості слов’янських народів, у тому числі українських гуцулів, ім’я цього птаха дало назву низці географічних об’єктів. Серед найвідоміших:
– історична область Сербії, а нині частково визнана самопроголошена держава — Косово.
– один із відомих культурних осередків Гуцульщини — місто Косів.
Віктор Аверкієв, фото та відео автора
