Наталія Веретюк

Наталія Веретюк

практичний психолог

Тюрми для собак

14.06.2020 14:13   Джерело: TeNews
Автор : Наталія Веретюк

Мене звати Наталія Веретюк, я практичний психолог, який попри роботу в школах і дошкільних закладах все своє життя, паралельно, працювала з собаками.

Сьогодні хочу поділитися з вами темою яка для мене є дуже болючою: "СОБАКИ НА ПРИВЯЗІ АБО В ВОЛЬЄРАХ"

Я вже писала на цю тему, але буду продовжувати писати регулярно, щоб люди бодай на мить задумалися, а можливо хтось і змінить хоча б трошки побут своєї собаки.

Читайте також

Дурних собак не буває…

Отож. Я завжди дуже злюся коли собак тримають на ланцюгах чи в волєрах. Немаю наувазі тимчасове утримання з вигулом, а таки постійне круглодобове життя пса на тих 3-4 квадратних метрах. Це є тюрма. Ви посадили невинну собаку на довічне. Миска похльобки не міняє цьої ситуації. Якщо ви знайшли чи хочете допомогти бездомній собачці - НЕ ПРИЛАШТОВУЙТЕ ПСІВ В ВОЛЬЄРИ І НА ЛАНЦЮГИ! Так є багато дворняг, може на когось і нападають, але всіх "посадити" всеодно не вийде. На їх місце прийдуть інші. А тим більше це стосується добрих рятівників, які знайшли собачку на вулиці і прилаштували в село. ВИ ЇЇ НЕ ВРЯТУВАЛИ. ВИ ВІДІБРАЛИ В НЕЇ ЖИТТЯ. Може воно і не було простим, але воно було, а на 4 м квадратних його нема. Нема ні друзів, ні ворогів, нема спілкування, нема пригод, нема нових запахів, звуків, нема нічого, крім стабільності і смутку.

Для більшості українців таке утримання домашніх собак є нормою. Панує думка, що в доброго господаря обовязково повинен бути гарний великий пес на ланцюгу. Це свідчить про добробут родини. Нажаль в наш час таке бачення нікуди не зникло. Різниця лиш в тому, що в селах собаки сидять на ланцюгу, а в багатих міських будинках у волєрах-клітках. Такі собаки не є не лише членами сімї, а навіть не сприймаються як живі істоти. Вони є просто річчю, якою можна похвалитися перед друзями, сусідами, просто перехожими. Як на мене то це дуже жорстоко, і ми повинні поміняти цей клаптик нашої ментальності. Собаки це живі істоти, і в них є такі ж потреби як у нас, є і почуття і емоції і таке “тюремне” життя для них є пеклом.

Поясню чому:

Тварина страшенно МУЧИТЬСЯ БЕЗ РУХУ. Це нам здається, що ми б лежали собі на дивані з задертими ногами і насолоджувалися життям, але зараз після кількох мвсяців вимушеного карантину, ми памятаємо, як нам хотілося десь вийти, а як хочеться вийти і побігати людям які сидять в тюрмах в маленьких камерах і якщо повезе наматують маленькі кола по такому ж маленькому щодня однаковому дворику. Це страшна мука. А для тварин, яким характерно бути в постійному русі-це пекло. Саме тому виють хаскі на ланцюгах. Всі решта також мучаться, просто хаскі більш "розмовляюча" собака і дуже активна. Вона плаче він нестерпного страждання, кричить, просить порятунку. Ви знали, наприклад, що кінь може померти, якщо його закрити в деннику і не давати бігати? Собаки більш витривалі. Вони виживають, але якою ціною! Деформуються кістки, атрофуються мязи, ламається психіка.

СОБАКИ СТРАШЕННО МУЧАТЬСЯ ВІД САМОТНОСТІ. Собака, нащадок вовка -це тварина, котра живе у зграях. Для неї не характерно жити самій. Вона мусить бути серед собі подібних, або серед людей які заміняють їй стаю. На ланцюгу/вволєрі собака постійно сама. Вона не з вами. Ви просто проходите мимо, або підсовуєте миску. Все. Ви НАГЛЯДАЧ, ви не сімя і не стая. Вона не розуміє за що вона покарана, за що її стая не приймає її. Їй боляче і сумно.

Ви ж розумієте, що таке соціалізація, і який важливий для дитини правильний розвиток в правильному оточенні. Не потрібно заходити далеко, візьмемо дитину яка ходила в садочок і спілкувалася з однолітками і дитину яка росла вдома і спілкувалась лиш з татомі мамою - у другому випадку такій дитині важко буде адаптуватися не лише до школи, а і загалом до життя. А якщо це повна ізоляція? Те ж саме відбувається із собакою. Психіка цуцика формується викривлено, і немає нічого дивного, в тому що одного дня, така собака нападає на свого “люблячого” господаря. Адже для нього ви не господар, ви просто наглядач в його тюрмі, а з наглядачами всяко буває, все залежить від генів “вязня”.

Ще собака МУЧИТЬСЯ ВІД ЖИТТЯ БЕЗ ЦІЛІ. Для чого вам собака в волєрі? Вона охороняє - НІ! Вона може гавкати. Так само може гавкати будь який міні Тузік під порогом, але захистити свій двір, дім пес на ланцюгу не може, та і чи є то його двором і домом?...його житья без сенсу. Він не відчуває себе потрібним.

Людина колись приручила вовка. Вовк залишився з людиною і став її собакою. Він охороняв, полював, захищав. Він був задіяним, він працював. Зараз люди-збоченці проявляють свою силу в тому, що тримають звіра в клітці, забираючи в нього життя. Не робіть так! Задумайтесь! Навіть випускаючи собаку наніч, ви дасьте їй відчуття "своєї території" яку вона охороняє. А якщо відпускатимете ще і вдень, то окрім цього, собака ще матиме хоча б мінімальне спілкування з вами і відчуття себе частиною сімї/стаї.

Ідеальний варіант звичайно ще виходити з двора на прогулянки хоча б часом. Такі прогулянки принесуть нові враження і емоції, принесуть щастя. Але зробіть бодай найменші зміни і це вже буде краще ніж довічне увязнення безневинного. Дозвольте собаці бути собакою, додайте трішечки любові, і вона повернеться вам сторицею. Не забувайте, для вашої собаки ви Бог, і все в її житті залежить від Вас. Ви робите її щасливою, або нещасною. Будьте ж милосердними до братів наших менших!

Наталія Веретюк
практичний психолог

Наталія Веретюк в соціальних мережа:
ФБ - https://www.facebook.com/nataliya.veretyuk
Інстаграм - https://www.instagram.com/grooming_nataliya_veretyuk?r=nametag


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews