В ці складні, напруженні для країни дні українці шукають відповіді на важливе питання – кому віддати голос. Свою думку висловлюють люди, які пережили найстрашніше – смерть своїх дітей, дітей – Героїв. Викликає повагу їхня впевненість у виборі, адже цей вибір вони зробили з думкою про нас живих…
«Невимовно важко втратити в житті рідну дитину, не менш болюче та гірко втрачати свою батьківщину. Саме так я відчуваю те, що відбувається сьогодні в Україні. І для мене як для матері важливо, щоб Україна, за яку віддав життя мій син, залишилася вільною, не вдягнула путінського ярма, не стала на коліна перед убивцями наших дітей.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
У свої біді я не одна, тисячі родин залишилися без синів, братів, чоловіків, тисячі материнських сердець і сьогодні шматує горе від втрати, але живе в наших серцях ненависть до ворога. Тому не можу стояти осторонь того, що бачу, чую, що руйнує все те, у що вірив мій син.
Розумію, що мені сьогодні можуть заперечити, бо проблем, які лягли тягарем на плечі простого українця, є ще багато. Але точно знаю, що кроки, які уже зроблені чинним Президентом Петром Порошенком, – це шлях до зміцнення України. Для нас, українців, завжди було важливо розмовляти рідною мовою, жити у єдиній вірі та бути вільними на своїй землі. І це вже відвойовано, за це ми заплатили найвищу ціну. Тож скажіть мені, як можемо відмовитися від цих перемог, як нам жити далі, якщо не збережемо те, що маємо, та проміняємо волю на якесь обіцяне примарне щастя з російським присмаком? Як ми в своїх молитвах за душі померлих будемо виправдовувати свою совість? Питань багато – відповідь одна: бути сильними, рухатись далі.
Сьогодні ми можемо впевнено сказати, що і мова, і віра, і воля – це наша сила, яка стримує лютого агресора, це наша броня. Хто, як не ми, батьки, повинні зберегти країну для наших дітей.
ДУМАЙТЕ, українці, ДУМАЙТЕ, земляки, ДУМАЙТЕ, щоб не було гірко і соромно за нас нашим дітям. Збережіть Україну, за яку віддали життя наші діти!»
Ореста Кузь, мати загиблого Героя Ігоря Римара
село Пишківці, Бучацький район
