Правда з перших вуст у книжці тернополянки Алли Тимчак

17.02.2019 10:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

Недарма  колись англійський філософ Едмунд Бйорк висловився про історію, як про союз між мертвими, живими і ненародженими. І повинна сказати, що союз цей міцний як ніякий інший. Добре, якщо все добре. Але якщо цим "союзом", правильніше, пам'яттю про нього починають маніпулювати, особливо політики, погодьтесь, це нікому не робить честі. Історія будь-якої країни має безліч сторінок із "білими" плямами, які, на жаль, після їхнього оприлюднення нікуди не щезають і стають... чорними. Найчастіше так воно й буває. 

Польське бюро з питань вшанування битв і мучеництва при Інституті національної пам’яті проілюструвало "злочини українських націоналістів" фотографією спаленого Армією Крайовою українського села Сагринь. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє голова українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. 

"Знов спалена вояками польської АК українська Сагринь стає ілюстрацією жертв українських націоналістів" - написав він, додавши скріншот зі сторінки польського відомства.

Насправді це документальне фото, яке було зроблене 10 березня 1944 року в селі Сагринь, що на Холмщині у Польщі. Це вже другий випадок із використанням світлини зі спаленої Сагрині.

У липні фотографію з палаючою сільською хатою використала канцелярія прем'єр-міністра Польщі, проілюструвавши  "злочини українських націоналістів" на Волині.

Особисто я підтвердження про цю жахливу правду отримала з перших вуст - від тернополянки Алли Тимчак, прочитавши книгу її споминів "Коли дзеркала були молодшими". Буду чесною: мені не хотілось вірити, що це таки правда:"9 та 10 березня 1944 року у Сагрині було розстріляно, закатовано, зарізано понад 1000 осіб, в тому числі понад 100 дітей. Це зробили тисячі добре озброєних кінних та піших бойовиків 27 Волинської дивізії польської Армії Крайової та відділів Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая".

 Тому тішить інформація про те, що держава виділила кошти на зйомки фільму про спільну боротьбу українських і польських повстанців проти радянських військ під час та після Другої світової війни. "У ті роки УПА та польська Армія Крайова були запеклими ворогами. Тим більш показовими та цінними є факти їхньої бойової співпраці. Один із них – спільна акція у польському місті Грубешів, під час якої було розгромлено радянський гарнізон, звільнено в’язнів місцевої тюрми та зірвано процес примусового переселення українців”, – зазначають у Держкіно. 

Розповідає тернополянка Алла Тимчак: "Мої бабуся і дідусь, батьки, родичі, більшість яких вже в засвітах, не сподівались, що колись про ,,грубешівську операцію" в Україні знімуть фільм. Грубешівщина - то земля моїх предків. Тоді, в далекому 1946 не вдалося здобути будинок переселенчої комісії, де були прізвища тих, хто підлягав депортації. Тому бодай ще кілька місяців, до осені , дякуючи ,,грубешівській операції", українці залишались на рідних землях. Останні роки ми багато чули про події на Волині в 1943 році, а в 2018 році ті, хто ,, в темі", дізналися про село Сагринь, що на Грубешівщині. А от інформація про операцію українського та польського підпілля проти комуністичних збройних сил для широкого загалу маловідома. Часи міняються на краще. Вірю в це".

І мені також хочеться вірити в те, що відносини між двома країнами стануть, нарешті, добросусідськими.

До слова. Президент України Петро Порошенко торік, 8 липня, відвідав південний схід Польщі, де у неіснуючому сьогодні українському селі Сагринь урочисто відкрив Меморіал пам'яті українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews   345



Загрузка...