До Дня соборності України «Золота нива» Заліщицького району Микола Михайлович Долотко отримав звання заслуженого правцівника сільського господарства. Президент Петро Порошенко таким чином відзначив аграрія за вагомі трудові досягнення і багаторічну сумлінну працю.
Торік такого звання удостоєно ще двох аграріїв району – начальника відділу з питань агропромислового розвитку Заліщицької РДА Івана Михайловича Тимчука та директора ТОВ «Добробут» Мирослава Васильовича Розлуцького.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
На відмінну від багатьох своїх ровесників Микола Долотко рано почав працювати у рідному селі Базар Чортківського району. Тато – інвалід. Мізерні були й мамині заробітки на колгоспній ниві – у буряковій ланці. Тому всі діти в родині знали ціну хліба, заробленої нелегкою працею копійки.
З 14 років пішов хлопець працювати у господарство помічником тракториста. Вже тоді, у далеких 70- х минулого століття, Микола Долотко проклав перші скиби землі, орав. сіяв, готував разом з напарником площі під посів озимини, а навесні – ярини.
Беручкий до роботи, до знань, він не цурався у вільний час й за книжкою посидіти, переглянути у сільському Будинку культури цікавий художній фільм, поспілкуватися з ровесниками, допомогти сусідам, родині
Микола Долотко пройшов усі щаблі хліборобської праці та гарту: від помічника тракториста до голови колективного господарства. Закінчив Заліщ ицький радгосп- технікум за фахом агроном. Економічну вищу освіту здобув без відриву від виробництва у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті.
У Буряківку Заліщицького району Микола переїхав разом з молодою дружиною Дарією на постійне проживання до її батьків. У господарстві « Золота нива» тоді в обробітку було понад 2400 гектарів землі. Молоді спеціалісти Микола та Дарія – медсестра за фахом – взялися спільно торувати життєву дорогу. У молодого подружжя згодом народилося двоє дітей – син Микола та дочка Наталія.
Вдумливий, господарський, організатор виробництва Микола Долотко працював у «Золотій ниві» і бригадиром, й заступником, а згодом – головою колективного господарства. Трудівники вирощували зернові й технічні культури, займалися тваринництвом, овочівництвом, розвитком підсобних промислів – запрацював сезонно колгоспний цегельний завод.
А тим часом Миколу Долотка перевели головою господарства «800-річчя Москви» Заліщицького району, де він попрацював добрий десяток літ.
Населення подільського села Буряківки становить до 800 осіб, що проживає у 330 дворах. Людей не збільшується, правда немає й різкого скорочення впродовж останніх років. Зрідка чути крики народжень. Частіше дзвони місцевої церкви сповіщають про завершення земного шляху односельчана. Добра третина – пенсіонери, кожний 3-4 буряківчанин, особливого молодого й середнього віку, – заробітчани у Польщі, Італії, Чехії, Португалії і навіть в Росії. Євро і долари висилають родинам регулярно й у немалих сумах. Місцеві за них доводять до зразкового стану будівлі, вчать дітей у вишах Тернополя, Чернівців, Чорткова, Івано- Франківська та Львова. Одягають дітей до Буряківської ЗОШ, яку відвідують до 80 хлопців та дівчат, справляють весілля, купують імпортну побутову техніку й автомобілі. З весни до осені люди старшого віку пораються по домашньому господарству, доглядають чималі городи, сади, худобу й свині, птицю.
У ПОП « Золота нива» працює до сорока чоловік. Директор сільгосптовариства – Микола Долотко, якого пайовики ледь не силою повернули з господарства на Дністрі у 2000 році. Казали: «Михайловичу, земля заростає чортополохом, на ладан дихає уся майже розтягнута матеріально-технічна база, люди у відчаї, молодь тікає на заробітки, а село занепадає. Ти витягнеш, осилиш усі ці труднощі. А ми тобі будемо допомагати».
Сумну картину тоді побачив енергійний, цілеспрямований, авторитетний у Заліщицькому районі аграрій нового типу. Впродовж декількох скликань він депутат районної ради. Буряківчани цінують і поважають Миколу Михайловича. Ще тоді, коли йшов на запущену роками місцеву господарку, склав для себе бізнес план – окрім нарощування економічного, фінансового й технічного й нових технологій у рослинництві потенціалу, наріжним каменем стало створення робочих місць, активний і поступальний розвиток у соціальній, духовній сфері населеного пункту.
У ПОП « Золота нива» в останні роки закономірністю стало вирощувати 60-центнерні урожаї зернових, добре родять гречка, кукурудза. соя. За це основне крило трудової діяльності особисто відповідає директор. Дозволяє й відповідна освіта, і чималий практичний досвід. Працюючи у сільському господарств майже п’ять десятки літ, він так жодного разу не побував у відпустці, не кажучи про закордонні подорожі чи вояжі.
Сьогодні ПОП «Золота нива» – середнє економічне сильне багатовекторне аграрне підприємство, що обробляє до 1000 гектарів орендованої землі у 550 пайовиків Буряківки. Основна ставка зроблена на інтенсифікацію, застосування новітніх технологій у зерновиробництві й загалом усіє рослинницької, прибуткової галузі. Розвивається скороспіла галузь – свинарство. Крім промислового виробництва, вона націлена на вирощування поросят для населення. Постійно оновлюється машино-тракторний парк. Поруч з імпортною технікою уміло експлуатують вітчизняні трактори, культиватори, причепи.
Довелося почути від директора добрі слова про роботу помічника Володимира Конета, Андрія Жовтюка, Михайла Курчака, Василя Леськова, Василя Атаманчука та інших.
Постійно зростає економічно обгрунтована зарплата механізаторів, комбайнерів, водіїв, операторів, адмінперсоналу. Чітко дотримуються всіх вимог юридичного пакету: відпустки, вихідні, матеріальна допомога, премії тощо.
Знаю таких зарозумілих керівників сільгосппідприємств, «видатних» фермерів, які на фінансову допомогу розвитку всіх сфер соціально-культурного, духовного призначення, покращення добробуту своїх пайовиків дивлять як щось далеке. А Микола Долотко підтримує міцну господарку і всім серцем дбає про Буряківку, де народилася його дружина і діти.
За кошти господарства спорудили пам’ятник Героям Небесної сотні, впорядкували дві автобусних зупинки, кладовище, сміттєзвалище. Провели до села газ, відремонтували центральну і бічні дороги, встановили вуличне освітлення, відкрили стадіон. Крім того, господарство виділило значні кошти на ремонт сільської амбулаторії і придбання медичної апаратури й обладнання. Опікуються Товстенським геріатричним центром для одиноких людей, виплачують матеріальну допомогу колишнім воїнам АТО, допомагають українській армії, малозабезпеченим верствам населення.
Ярослав Бачинський
Фото Юрія Війтика
