Володимир ще з дитячого садочку, в той час, коли всі дітки спали, виступав на різноманітних фестивалях. Стверджує, що у дитинстві не боявся нічого, а страхи в людини з’являються лише з віком, – пише Терен.
Вчився артист в 20-й школі м.Тернопіль. Відвідував музичну школу, куди мама віддала на цимбали.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
– В дитинстві брав рюмочки і стукав по ним, получалась мелодія. Мама, спостерігаючи за цим, подумала, що краще буде мене віддати на цимбали, – каже Володимир. – Я не шкодую, вони не знадобились в подальшому у житті, але це загальний фізичний розвиток і він мені пішов тільки на користь.
Додатковим інструментом в музичній школі було фортепіано, в школі по співам хлопець мав четвірку. Хоча співак й заслужений артист України, проте не ходив на хор.
В дитинстві співак був звичайним хлопчиком, не дивлячись, що з дитячих років виступав, зіркової хвороби не проявляв. Після закінчення школи вступив в Тернопільське муз.училище на хорове відділення. Відтоді почав записувати на студії пісні. Згодом Володимира взяли в колектив «Літопис» фінансово-економічного університету, де було 4 вокалістів.
– Звідси в мене почалась професійна вокально-артистична діяльність. Випадково потрапив в Київ. Хотів потім поступити в Педагогічний університет в Тернополі на музичне відділення, проте не вдалось і я вступив в університет ім.Поплавського в Києві.
Як запевняє співак в Київ їхати не планував. Всі основні музичні знання отримав в Тернопільському музичному училищі ім. Крушельницької, яке вважається в Україні досить рейтинговим.
– Я вже шукав «виходи» в Києві, марив тою сценою, хотів записувати пісні, – ділиться Володимир Трач. – В любій справі, коли людина чогось хоче, вона робить все для того, аби добитись бажаних результатів. От і я ходив, постійно кудись дзвонив, цікавився, проходив кастинги. Доходився до того, що зателефонував до саксофоніста Ігоря Рудого родом з Тернопільщини, думав з ним записати пісню. А він натомість запропонував спробувати свої сили в групі «Мansound» (акапельний джазовий гурт), який на той час шукав вокаліста-тенора. Із того часу починається мій 14- річний період «Mansound».
Для співака участь в гурті була надзвичайною школою. «Mansound» багато гастролював, брав участь в фестивалях та конкурсах.
– Сольно я не вважаю себе конкурсним співаком. Потрібно бути залізобетонним. І як показує практика конкурси і кастинги зазвичай є не справедливими. Я декілька раз спробував і зрозумів, що це не для мене. З гуртом «Mansound» ми об’їздили півсвіту, представляли Україну на різних конкурсах. Мені тоді надзвичайно пощасило.
Працювали чоловіки за контрактом в Америці, завойовували гран-прі, та найвищі призові місця. Завершилась кар’єра в джазовому гурті дуже дивно: просто одного моменту Володимир підійшов до тої точки у складі гурту, де вважав, що всього досягнуто.
– Я хотів якогось розвитку. Відчув, що якщо не зараз, то буде пізно. Я чесно сказав хлопцям, що збираюсь йти за своїм бажанням… і не жалкую. Після «Mansound» в наш час в шоу заявити про себе було важко, хоч я і залишився в пам’яті людей.
Володимир розповідає, що неодноразово приймав участь в шоу «Голос країни», проте його спроби були марними:
– Я ходив на «Голос країни», але мене не брали на сліпих прослуховуваннях 4 роки поспіль. Коли я сам собі сказав, що немає сенсу ходити, бо навіть не беруть на зйомки сліпих прослуховувань, йшов по Київу і зателефонував менеджер з «Голосу країни», запропонували прийти на кастинг. Подумав, що якщо вони самі мені запропонували то вирішив взяти участь і… мене взяли.
Тренером Володимира був Олександр Пономарьов (5 сезон проекту).
– Олександр Пономарьов надзвичайно доступний і не має дистанції, хоч і зірка. Він спілкується на рівні, ми досить потоваришували. Олександр запропонував у своїй студії «З ранку до ночі», яка є осередком творчості, відкрити вокальну академію і викладати там. Я погодився, бо це цікаво.
Взагалі, як стверджує артист, пісні він сам не пише, а якщо і пише, то їх ніхто не чув.
– Я співпрацюю з авторами. Основний дует з вокалісткою Нанною (Яна Ковальова), ми з нею вперше заспівали на «Голосі» «Я піду в далекі гори». І коли вже закінчився проект, я запропонував зробити продовження, випустити пісню. Вона за три дні написала текст, відправила «ескіз» по диктофону. Ми записали трек на студії, зняли кліп і вона (пісня) розлетілась по радіо. Ми навіть виграли у конкурсі з цим сінглом. Потім ми записали ще дві пісні спільно.
В Тернополі Володимир планує дуетом заспівати з своїм другом і колегою Андрієм Підлужним.
– На кухні під гітару ми співаємо дуже давно і плануємо записати пісню дуетом. Ми товаришуємо давно і я дуже радий, що ми співпрацюємо. В своєму репертуарі маю дві його пісні: «Знаєш» і «Не говори», сподіваюсь, що скоро буде щось свіженьке!
Володимир не одружений і зараз знаходиться в пошуку свого кохання. Сім’я і рідні підтримують його у виборі роботи, оскільки бачать, що це не так легко, як здається на перший погляд.
Захоплення в артиста, як він сам каже, досить дороге – він любить подорожувати.
– Коли ми приїжджали гастролями в якесь місто, я одразу думав, що б подивитися. Обожнюю таку країну, як Австрія, а мої улюблені міста: Таллінн, Лісабон, Сієтл в штатах. Дуже б хотів побувати в Норвегії.
Одним з хоббі співака є театр. Свого часу Володимир грав в театральній студії «Міст» та навіть зіграв там декілька ролей.
– З сестрою колись ходили в театр, і нас здивувало, що люди часто відвідують вистави.
Плани на майбутнє в артиста, як і для любого співака – пісні.
– Записавши одну пісню, завжди мрієш про нову. Вже назбиралось трохи пісень і треба скомпонувати в альбом. В основному в мене пісні про кохання та віру в себе.
Володимир каже, що ніколи не приховує своєї приналежності до Тернополя. Артист дуже полюбляє приїжджати до Файного міста з Києва, та стверджує, що тут він відпочиває душею.
– Це своєрідне місто! Коли ще навчався в університеті в Києві, приїжджали з друзями до Тернополя, і я організовував сам поїздки по замкам обласного центру. Часто тут виступаю. А з жовтня на Тернопільщині проходив мистецькій фестиваль «Вставай сонце», який організував Андрій Підлужний. Він мене запросив взяти участь, я виступав як запрошений артист. А назва пішла від однойменної пісні гурту «Нічлава».
Цьогоріч фестиваль має продовжитися ще у чотирьох районах, а по закінченню відбудеться грандіозний фінал у Тернополі, куди з’їдуться найкращі солісти та колективи зі всіх районів.
Володимир вже цієї зими планує випустити ще одну нову пісню, а також можна буде очікувати пісню, яку виконає дуетом з Андрієм Підлужним.
