А почалось все із болгарської школи книгопису у Великій Базиліці

11.11.2018 12:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

У день української писемності та мови несподівано згадалась Болгарія. Але про все за порядком. Там, неподалік міста Шумена знаходяться руїни (музейний комплекс) першої столиці Болгарії Пліски. Друга була у Преславі. Все це – Шуменська область. Це ще одне моє подивування. Адже відстань до сучасної столиці Софії – 600 км. Можна тільки уявити, наскільки «змістився» у свій час центр держави! Вихід моєї книжки болгарською мовою у цій місцині, став для мене знаковим тому, що саме тут колись заснували Плиську книжкову школу, яка була найважливішим літературним і культурним центром не тільки Першого Болгарського царства, а й всіх слов’янських народів у ІХ-Х століттях. До складу держави входила і частина території сучасної України (Закарпатська область та південь сучасної Одещини). А сумним (і відкриттям!?) було дізнатись із Вікіпедії (вже вдома), що «під час атак Київської Русі та Візантійської імперії між 969 та 979 роками місто було зруйноване і заново не відновлене. Руїни стародавнього міста лежать за 3 км від сучасної Пліски»...

Неподалік від неї відбувається реконструкція найбільшого православного храму Першого Болгарського Царства: музейний комплекс під відкритим небом «Велика Базиліка («Голямата Базилика»). Саме сюди прийшли колись учні Кирила і Мефодія, щоб при монастирі заснувати школу Книгопису. І їм це вдалося! Але поки про них дізнались, їм довелось добряче попрацювати… Це була перша в Болгарії школа слов’янського книгопису (886 рік). Сьогодні пам’ятка має статус історико-археологічного музею під відкритим небом. Можна тільки уявити яких величних розмірів був цей храм. Історики оперують такими цифрами: довжина храмового комплексу була 99 метрів, ширина – 30 метрів, загальна площа забудови займала 2920 кв. метрів. В епоху Середньовіччя цей храм був найбільшим у південно-північній Європі. Упродовж 250-ти років у ньому знаходився центр архиєпископства болгарської держави, монастирська церква.

Тут особлива тиша, оскільки довкола вільний степовий простір, а галаслива траса з автомобілями залишається далеко осторонь. Перед входом вимощене камінною бруківкою подвір’я. Колони не однакових розмірів. Рідний фундамент і стіни базиліки збереглися частково: великі камінні тесані блоки. Підлога у житлових кімнатах підігрівалась, про це засвідчили розкопки. Збоку забитий дошками глибочезний колодязь. Тут, у цьому намоленому і святому місці творилась книга. Саме звідси мистецтво книгопису торувало собі шлях у майбуття, до нас з вами.

Поміж  шліфованих часом і вітром гладеньких плескатих камінців, подекуди пробивається зелена ніжність різнотрав’я. Сама природа намагається у такий спосіб оздобити цю величну монументальну споруду, яка своєю присутністю ніби нагадує нам про те, що пам'ять сама по собі незнищенна. Звідси нікуди не хочеться йти. Мабуть тому учням Кирила та Мефодія тут добре булось і книгописалось…

null

 

null

 

null

 

null

 

null

Фото: Валентина Семеняк


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews  



Загрузка...