Щоб відчути внутрішній світ іншої людини, а тим більше – не знайомої, замало одного дня спілкування, а про півгодини тут взагалі не йдеться. Однак мені пощастило. Є така категорія людей (і ви їх добре знаєте), з якими не обов’язково спілкуватися, аби доторкнутися до їхнього внутрішнього світу. Достатньо побачити їхні творіння. Мова про двох талановитих художниць, які презентували свою «Білу виставку» в тернопільській арт-галереї Бункермуз.
Першу авторку звати Настя Кулік (м.Вінниця), другу – Дарія Текуч. Перша у своїй творчості занурюється у земний аспект світу, друга – у космічний, небесний. Навіть прізвища їхні дуже перегукуються із тим, що вони передають на своїх полотнах (передають енергетику згаданих просторів). А слово «текуч» у мене викликає асоціації із часом, як фізичною величиною, яка текуча, бо постійно тече і видозмінюється, набуває інших форм. Здавалось би, що може об’єднувати цих двох талановитих мисткинь? Адже, на перший погляд, вони такі різні (візуально)? Виявляється, може. Любов… до світла. До того «світла», яке є проявом духовного аспекту і яке було основою основ у створенні Всесвіту. «Світло» як фізична величина (невидимий його аспект) насправді має дивовижну властивість бути присутнім у всьому, що нас оточує, навіть… у темряві.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- У Шумську відкрили виставку-продаж «Артефакти війни» на підтримку ЗСУ
Про що ця виставка? Про «пошук свого призначення, свого місця під зірками та планетами, роздуми про свій шлях. Відчуття зв’язку всього зі всім, вплив одного на інше та присутність білого світла, яку ти здатний усвідомити. Світло наповнює та пронизує абсолютно все й завжди. Коли ти чистий і відкритий, то зв’язок, із ким би він не був — мурахою, деревом чи Вчителем — це завжди зв’язок із Божественним, зі світлом. Прожити цей зв’язок на найглибшому рівні та зануритись у свою власну глибину людині допомагає момент творіння. Мистецтво — це шлях всередину». Глибокі міркування художниць спонукають до роздумів про вічне і проминальне.
Настя Кулік:”Мене цікавлять такі напрямки, як іконопис, графіка, станкова графіка, асамбляж та варіанти їхнього поєднання. У роботах хочеться досліджувати теми світла і святості, місце людини у Світі, взаємозв’язки усього з усім, зловити момент радості. Цього року планую проекти із музичними гуртами, дослідження різних культур та поєднання елементів іконопису із прийомами графічними”.
Дарія Текуч:«Більшість часу я проводжу з камерою. Моє оточення знає мене більш як фотографа, який шукає той самий влучний момент, який варто зберегти. Але останні роки я стала перемикати увагу з навколишнього світу всередину себе. Все починалось із графічних чорно-білих замальовок на лекціях з історії мистецтв, а прийшло до пошуків своїх тем та власного стилю. Мені близька філософія Сходу та її сучасна адаптація до людей Заходу. Близько двох років я свідомо впустила в своє життя медитацію.
Цікавить творчість в усіх її проявах. Я шукаю єдиний стан чистоти, в якому створюється щось справжнє та істинне, яким би засобом це не виражалось – музичною грою, фотографією, акторською майстерністю чи малюнком та живописом. Головні теми: краса в момент творіння, відчуття життя тут і зараз, особистий зв’язок кожної людини зі світлом і вічністю всередині та шляхи до внутрішнього безмежжя».
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
