Згадайте, що кожний з нас робив, поки навчився писати і читати? Правильно – малював. І робили ми це з таким всеохопним ентузіазмом, одним словом – залюбки. Замість білосніжного аркуша паперу нам слугували стіни, підлога, двері, ліжка, дивани і всяке таке інше. Практично кожний з нас заввиграшки міг стати Леонардо Да Вінчі, або, хоча б, Пабло Пікассо. Про Малевича – тут взагалі не йдеться. Але все вони – батьки, бо багатьом з нас… відбили бажання до малярського мистецтва.
Минулого тижня випадково опинилася у тернопільському Палаці культури «Березіль» і була приємно вражена. У холі цього мистецького закладу розмістився чудовий художній вернісаж. Його автори – викладачі і студенти кафедри образотворчого мистецтва та дизайну факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка. Цікаві талановиті роботи розмаїті за жанровою тематикою і неповторні за стилем «написання».
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Фото: Валентина Семеняк
