Кандидат медичних наук, лікар-натуропат, Віктор Хрущов: «Я видалив зі свого (і своїх пацієнтів) харчування сучасний хліб.
Якщо ми їмо дріжджовий хліб, дріжджі, потрапляючи в нашу кров, починають розмножуватися, споживають наші вітаміни, мікроелементи, білки.
І в той же час вони виділяють продукти своєї життєдіяльності – токсини, тобто, дріжджі паразитують у нашому організмі.
Сучасний хліб, я вважаю, одним із найстрашніших винаходів людства.
Сучасні дріжджі під час випічки йдуть у капсули з клейковини. А в кишківнику звільняються з цих капсул і пошкоджують слизову, порушують нормальну мікрофлору.
Більше того, вони паразитують не тільки у кишківнику, але і живуть в плазмі крові, вільно розмножуються (в основному брунькуванням).
Якщо припинити їсти сучасний дріжджовий хліб – то, тільки через 5 років ми не виявимо дріжджових клітин у плазмі крові.
До 40-вих років ХХ століття використовувалися дріжджі зовсім іншого виду. Їх ще називали “хмільними”.
Ці дріжджі не були антагоністами людської симбіотичної мікрофлори (тобто, не вбивали корисних бактерій, що мешкають в товстому кишківнику), але тісто піднімалось близько доби, що не влаштовувало пекарів.
Щоб інтенсифікувати виробничий процес, почали використовувати дріжджі зовсім іншого роду, які офіційно (і це відкрита інформація) вважаються “умовно патогенними мікроорганізмами, тобто такими, які викликають захворювання при певних умовах, це те, що зараз називають “термофільними дріжджами”.
Тісто піднімається на таких дріжджах приблизно за годину.
Термофільні дріжджі, які зараз використовуються у хлібопеченні, є АНТАГОНІСТАМИ СИМБІОТИЧНОЇ МІКРОФЛОРИ ЛЮДИНИ.
Це означає те, що виділення цих дріжджів вбивають в товстому кишківнику ті мікроби, які мали б продукувати вітаміни, незамінні амінокислоти, корисні біологічно активні речовини і багато іншого, необхідний людському організму для повноцінного функціонування, тобто для ЗДОРОВ’Я.
Існує близько 500 видів дріжджових грибів. Найбільш небезпечних для людини – близько 30.
В останні роки грибковими захворюваннями поголовно хворіють майже всі, причому аптечними ліками вони не лікуються.
За різними оцінками, розповсюдженість мікозів охоплює 80% дорослого населення і 95% дитячого.
В останні роки відзначається тенденція до збільшення захворюваності мікозами не тільки у дорослих, але і у дітей. Особливо складними системними мікозами.
