— На кастинг мене вмовила піти однокласниця Тіна. Спершу не хотів. Думав, отримаю роль у масовці чи якомусь нецікавому серіалі. Але потім зрозумів — це маленький крок до омріяної кар’єри актора. Після проб мене затвердили. Тепер Тіна повторює: “Як будеш отримувати “Оскар”, на врученні й про мене згадай”, — каже 13-річний Богдан КОЗІЙ із Тернополя. Разом зі своєю ровесницею Віталією ТУРЧИН виконали головні ролі у фантастичному фільмі “Фокстер і Макс” київського режисера Анатолія Матешка.
Школяр Макс знаходить балончик із нано-фарбами за сюжетом стрічки. Намальований ними собака оживає й перетворюється на робота з надможливостями. Про це дізнається небезпечний злочинець. Він розпочинає полювання на Макса та його пса.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
— Це мій перший досвід у кіно, — говорить Богдан. — До цього грав у виставах — займаюся у театральному гуртку при Тернопільському театрі ляльок. Виконував різні ролі — кролика, собаки, розбійника, поліцейського. Мріяв зіграти супергероя. Після кастингу запросили на проби до Києва. Там я познайомився з Віталією Турчин. У фільмі вона виконує роль моєї однокласниці й подружки. Із нею ми одразу знайшли спільну мову, тому на знімальному майданчику було легко працювати. Мої подружки ревнували до неї, хоча з Віталією ми лише друзі.
Фільм знімали торік влітку в Києві.
— Бувало, що зйомки тривали весь день чи ніч. Приходили на знімальний майданчик увечері, а додому поверталися наступного дня. У вільний час намагався відпочити, щоб бути бадьорим у кадрі. Хоча було важко — грати у кіно цікавіше, ніж у школі.
Після зйомок Богдан перестав боятися театральної сцени. Каже, тепер легко виступати перед публікою.
— Став розкутішим, — продовжує він. — З’явилися шанувальниці, почали впізнавати на вулиці. Знайшов нових друзів. Але є люди, які несерйозно ставляться до моєї ролі. Насміхаються. Тішить, що найкращі друзі радіють за мене й підтримують. Здивувалися, що я не можу розповісти про сюжет фільму — це заборонено. Скоро самі все побачать.
— Родичі тішаться, що в сім’ї з’явилася кінозірка, — каже мати Вікторія Бухта. — На перші зароблені гроші Богдан купив комікси й телефон, про який давно мріяв. Що вдягати, син обирає сам. Коли купляємо речі, й до суперечок доходить. Він завжди відстоює свою точку зору.
Богдан Козій перейшов у восьмий клас. Любить уроки біології, фізкультури та трудового навчання.
— Тепер мрію отримати роль супергероя в бойовику чи трилері, — розповідає Богдан. — Хочу стати професійний актором, паралельно планую вивчитися на ветеринара. Обожнюю собак. Умовляю маму завести свою. Але поки що по хаті бігає лише хом’ячок.
Прем’єра фільму відбудеться восени. Режисер стрічки 64-річний Анатолій Матешко раніше зняв серіал “День народження Буржуя”, фільми “Трубач” і “Полон”.
— У Боді рідкісний комедійний дар. До того ж він працелюбний. Думаю, в нього є перспективи, — говорить Матешко. — Богдан і Віталіна мають хороше почуття гумору, це допомогло їм знайти спільну мову. Дуже хотів, щоб вони якомога краще розкрили свої яскраві індивідуальності. Тому не нав’язував власної думки, а пропонував інтерпретувати сцени по-своєму.
На сцену потрапив випадково
Богдан Козій із 7 років грає в гуртку при Тернопільському театрі ляльок.
— Син випадково потрапив на сцену, — розповідає матір Вікторія Бухта. — Гурток відвідувала його старша сестра Настя. Якось із Богданом забирали її після репетиції. Викладач сказав: “Приводьте до нас і сина”. Він зрадів. Сказав — тоді відчув, що хоче стати актором. Правда, не любив уроків артикуляції. Йому набридало по п’ять-сім хвилин повторювати одне й те ж слово чи речення. Та після зйомок зрозумів, що вимова має важливе значення для актора.
Тетяна САРАХАН
