Віктор Аверкієв

Віктор Аверкієв

кореспондент, м. Теребовля

Маловідома доля патріота, повстанця з Теребовлі, Августина Приступи та його рідні

03.08.2018 18:13   Джерело: TeNews
Автор : Віктор Аверкієв

До нині історія приховує ще багато імен патріотів України, які боролися за її свободу зі зброєю в руках проти комуністичного режиму. Одним з таких був і теребовлянець із району Садів(а раніше це було село) Августин Федорович Приступа. Про життя та діяльність звитяжця в лавах ОУН й до нині родичі його мають скупі відомості. Тож надіємося, що хтось таки відгукнеться з очевидців чи сподвижників, знайомих на цю статтю та проллє світло на його біографію.

Точної дати народження Августина також невідомо, відомо, що він народився на початку 90-х років ХІХ століття на околиці Теребовлі в Садах. Це був заможній господар, мав велике господарство із моргами поля, худобою та кіньми, тримав значну пасіку та мав кірат – кінська зерно-молотарка. Кажуть, що до нього прибився одного разу якийсь чоловік з, так званої, Великої України, та пішов за наймита через нужду. Все ж до того наймита ставилися добре і він не відчував як найметував.

Рідний брат Августина (імені ніхто з родини не пам’ятає) у 1918 році пішов захищати волю України, але як відомо з історії, ЗУНР проіснувала не довго і вояк повернувся додому невдовзі ні з чим. За це він отримав од рідної матері докір, яка прямо йому сказала в очі: «Я тебе куди і для чого посилала? Ти мав здобути Вільну Україну! То чому повернувся, не закінчивши справи?» Слова матері мали подальші невтішні наслідки. Августину брат згодом сказав: «Я йду вдруге воювати, але, думаю, вже не повернуся». Так і сталося, доля цього чоловіка й досі нікому невідома. А матір схаменулася, її почала мучити совість та вона подалася до ворожки, щоб дізнатись долю свого сина. А та їй сказала, що якщо піде шукати сина на захід, то нічого не знайде, а як опиниться на сході, то зустрінеться із своїм сином. Все те забулося на тривалий час.

Августин же активно співпрацював з націоналістами, був навіть старшим загону УПА. Але з цього періоду його життя нічого невідомо, залишилось лише одне фото, де він стоїть поряд хлопців свого загону крайній праворуч. В 1944 році під час наступу радянських військ Августин зрозумів, що перебувати на рідній землі йому більше не можна, це було б рівнозначно смерті. Тому він вирішив емігрувати до Німеччини, але з ним не зголосилися їхати з його родини ніхто. Тож подався сам і оселився десь поблизу Мюнхена, кажуть, що там він був неабияким майстром-різьблярем по дереву. На чужині Августин і був похованим. Фото похорон також невідомо як збереглися у родини, ніхто не знає, коли і хто їх передав на батьківщину Августина. Перебуваючи в еміграції, Августин не подавав родині жодних вісток з міркувань безпеки. Але безпеку його велика родина отримала від каральних органів НКВС – червонопогонники оточили обійстя та запропонували всім зібрати все  необхідне й повезли їх без всяких там судів та слідства до ближньої залізничної  станції(сучасна зупинка Микулинці-Струсів), заштовхали в товарняк. Родина Августина, а це матір, дружина, дві сестри та брат, через місяць нелюдських мандрів, коли живі заздрили мертвим, яких конвоїри викидали з вагонів по ходу руху потяга, опинились в таборах Читинської області, де перебували з 1947 по 1961 роки.

Нащадки Августина передають з уст в уста переказ про його матір та брата. З початком його читач вже знайомий, а от закінчення дуже сумне: мама таки попала на схід світу і там другого дня по приїзді померла, не перенесла тягот довгого шляху і таким чином слова ворожки справдилися – вона на небесах напевно зустрілася із своїм сином.

Дружина Августина Леонія Самолук похована в Теребовлі. Одна з дочок Августина Текля залишилась в Росії, вийшовши там заміж, друга дочка Ольга Бану недавно померла в Теребовлі, третя дочка Марія Заверуха живе й до нині в Теребовлі, а брат Володимир жив в с. Тютьків Теребовлянського району й помер п’ять років тому.

Ось така сумна історія однієї з родин західних українців, патріотів своєї Батьківщини. Якщо комусь відомі якісь невідомі факти про цю родину, просимо повідомити.

null

 

null

 

null

 

null

Віктор Аверкієв


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: TeNews   1334