Вишневий садок біля української хати – це два нероздільних елементи українського етносу. З давних давен це дерево супроводжує людину. Проростає з кісточки, пробирається корінням, з коріння пускає паростки, відживає після найекстримальнішої обрізки – просто із стовбура дає нові гілки.
Цього року вишні, як кажуть, вродили. Їх продають кілограмами, відрами від 60 до 120 грн. за відро. Кожна господиня вже зробила запас мороженої вишні, у власному соці, у вигляді варення, вже почали зріти вишняки у бутлях. Вареники, пироги, налисники, компоти і ще багато страв з соковитим, вітамінним фруктом. Без уваги такий врожай не залишили і учасники соціальних мереж: “ВИШНЯ для українців – дерево особливе. Її пов’язують із давньоукраїнським Богом. Пригадуєте, у Велес-Книзі: «Не мали ми Богів, окрім Вишень і Сварга, а вони суть множества, бо Бог є один і множествен. І хай не розділяє ніхто того множества і не каже, що мали Богів многих»… Слова “вишня”, “Вишній, “Всевишній” – спільнокореневі. Тому й колись біля кожної української хати був садок вишневий. Бо це Боже дерево! Древні українці (трипільці, укри, орії) на новоліття ставили в оселі вишню, яка пророчила долю на прийдешній рік. У дитинстві я теж ставила гілочку вишні на новоріччя…” – пише у своєму дописі Любов Сердунич, – “Подумалось: це ж яка корисна ягода! Наші предки не давали їй пропасти. Чого тільки не робили! І вареники з вишнею, й пиріжки, і ягодяники (млинці), й кисіль. А ще – компот зі свіжих ягідок, узвар – із сушених вишень. А ще – вишняк (міцніший напій). А ми, сучасні, ще й закрити вміємо (консервуємо і маринуємо) на зиму у вигляді компоту, варимо її в цукрові, себто робимо варення. І домашнє, саморобне, морозиво, і вишню в шоколаді…
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Ми купуємо всілякі чужоземні ківі-шміві. А нема кращого, як плоди із РІДНОЇ землі!”
Встигайте запастись вишнею, вишневий сезон завершується!
