Рятувальники кажуть, з настанням спекотних днів змії активізовуються. Як правило, плазуни не нападають на людину, якщо не порушувати їх спокій та не наступати на них.
У змій поганий зір, слух, але своїм тілом вони дуже добре вловлюють коливання землі на досить великій відстані – 10-15 метрів. Почувши кроки, стукіт вони відразу ховаються в нори, або відповзають подалі. Проте в спеку це відчуття притуплюється, вони стають лінивими, малорухливими, й тому люди їх бачать частіше, ніж хотілося б, і можуть легко на них наступити.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Тож, вирушаючи в ліс на відпочинок, варто подбати про високе взуття – шкіряне або ґумове. Також знадобиться палиця, але не для того, щоб убити змію, а щоб повідомити її про ваш прихід. Проведіть нею по кущах чи по високій траві. Цього буде достатньо, аби повзуни уступили вам дорогу.
Читайте також
Поміж людей існує думка, що коли потривожити гадюку, вона звивається клубком і може кинутися на людину. Це фантазія. У Європі, в Україні зокрема, немає жодної гадюки, яка сама нападала б на людину. Коли ж небажана зустріч таки відбулася, не накидайтеся на змію, не вбивайте її, а спокійно обійдіть. Вона не переслідуватиме людину, не кинеться наздоганяти.
Дехто плутає вужів з гадюками та спокійно беруть їх у руки. Цього робити також не варто робити, бо деякі гадюки за забарвленням дуже схожі на вужів. Отруйних змій можна відрізнити від неотруйних за формою голови. Голова отруйних змій має яскраво виражену трикутну форму. Отрута цих змій має швидку, але незначну дію. Приблизно половина всіх укусів не супроводжується тяжкими симптомами загального отруєння. Але, якщо не надати допомоги, можливі важкі ускладнення.
Після укусу гадюки швидко розвиваються запалення, набряк і крововиливи. Потім з’являються головний біль, запаморочення, нудота, блювання, пронос, кровотеча з носа, різке прискорення пульсу, падіння артеріального тиску. Часто настає шоковий стан, причина якого не стільки в дії отрути, скільки у нервовому зриві потерпілого, паніці. Головним засобом лікування є введення протизміїної сироватки, яку треба застосувати не пізніше 1,5-2 години з моменту укусу. Однак це можливо тільки після доставки потерпілого в медичний заклад. Щоб перешкодити розповсюдженню отрути по тілу, слід негайно накласти стискальну пов’язку вище місця укусу.
Одразу після укусу слід видавити кілька крапель крові з ранки. Далі на рану накладають серветку, змочену розчином пероксиду гідрогену. Кінцівку краще знерухомити, для послаблення болю прикласти щось холодне.
За матеріалами управління ДСНС України в Тернопільській області
