Ліків від цих ран в аптеці не купиш, вони – всередині нас

08.05.2018 14:43   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

Декому важко сприйняти цю думку, дехто, почувши  усталений віками вислів, скептично усміхнеться. Між тим, хочете ви чи ні, але сучасна сім’я – це віддзеркалення енергетичного стану теперішнього суспільства. Про це наша розмова із психоаналітиком і журналістом, головою громадської організації «Світлодар» Борисом Семеняком. Спілкуємось про вкрай необхідну і важливу у всі часи тему – загальнолюдські цінності. Про те, як некомфортно стає жити, коли не перебувати у любові і повазі до інших, до природи, зрештою, до всього того, що нам дав Творець.

- Нещодавно ви повернулися з Індії. Що цікавого біля вас відбулося, чим збагатила мандрівка?

- Найперше – знаннями та інформацією. А вони надходять доти, доки вважаєш себе учнем. Зрештою, не нарікаєш на життєві ситуації, а сприймаєш їх як новий цікавий досвід, ділишся з іншими тим, що усвідомив сам, через що пройшов. Адже кожний новий день – це новий урок. Мені радісно від того, що я можу приносити комусь користь.

- У Тернопільському центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування ви нещодавно зустрічалися із працівниками апаратів районних державних адміністрацій, які працюють у сфері комунікацій з громадськістю та ЗМІ. Обговорювали тему соціально-психологічних аспектів комунікацій у професійній діяльності та побуті. Зокрема із працівниками відділів РДА у справах сім’ї та молоді.

- Упродовж останніх тринадцяти років я досліджував, як наші думки і поведінка допомагають творити гармонійне життя, або ж, навпаки – руйнувати його. Зібрав величезний обсяг інформації про те, що відбувається насправді (як теоретично, так і практично), які при цьому задіяні, на перший погляд, здавалось би, невидимі механізми. Через те останнім часом багато уваги приділяю саме темі молодих сімей, майбутнім молодим батькам, народженню діток. Адже з моменту, як тільки подружжя вирішило продовжити рід, залежить – чи матимуть у майбутньому «роботу» спеціалісти та ювенальні служби. Або навпаки – батьки пишатимуться добрим характером і гармонійною поведінкою своїх дітей. Під час спілкування, ми, умовно кажучи, пройшли період від розвитку дитини в лоні матері і до її народження. Від року життя дитини до її 7 років. Ці періоди особливо важливі, адже від кожної миті, від кожної думки, емоції – залежить яким саме буде майбутнє малюка.

- Ви завжди наголошуєте на важливості цих моментів. Чому?

- Нещодавно, як підтвердження, прочитав, що вчені довели: існує зв'язок між поганим психологічним здоров’ям підлітків і їхнім раннім дитинством. Нарешті, зрадів я. Бо розповідаю про це всім упродовж останніх десяти років. Але іноді починаєш вірити, що нема пророка у своїй Вітчизні. Так і тут. Однак, надзвичайно важливо приділяти увагу гармонійній атмосфері в сім’ї: постійний приклад батьків має вплив на формування позитивних (чи навпаки) рис характеру дитини-підлітка. Має бути уважне й шанобливе ставлення до кожного маленького громадянина нової держави, як до особистості. Виховувати так, як доглядаємо саджанець, чекаючи добрих плодів. Я пам’ятаю одну жінку, яка залишилась самотньою. Вона прийшла сумна. 50 років життя і нічого доброго біля неї нема, ні сім’ї, ні здоров’я, ні доброї роботи, ні радості. А коли провели аналіз, починаючи з дитинства, знайшли причину. Це сумна історія. Їй було 6 років, коли на новорічний ранок в садочку вона мала зіграти роль Снігуроньки. З яким нетерпінням дівчинка чекала цієї події! І раптом, батьки переїжджають на інше місце роботи, інше місце проживання. Вони не почекали два дні, аби вона зіграла ту роль. Ніхто тоді не прислухався до слізного прохання малечі. Бажанням і мрією дівчинки знехтували. Якщо для неї це була трагедія, то для дорослих - дрібниця. Однак в житті цієї дівчинки після того все пішло шкереберть. А чи звертаємо увагу особисто ми, скільки подібних ран завдаємо своїм дітям? Гояться ж вони дуже важко. Та й чи гояться взагалі? Адже ліків від душевних ран в аптеці немає. Невидимі енергетичні рани гояться любов’ю і добротою. Та хто приділяє цьому належну увагу? Крик, стусани – здебільшого, на жаль, саме до таких «ліків» вдаються батьки. Між тим, згідно останніх досліджень, 70 відсотків старшокласників мають синдром хронічної втоми. Уявляєте? А все починається з перших днів життя. Про це ми і спілкувалися із спеціалістами відділів сім’ї та молоді.

- Знаю, що маєте безліч позитивних прикладів з практики, де йдеться про важливість гуманітарних програм для розвитку нашого майбутнього покоління. До слова, як пройшла ваша зустріч із працівниками відділів комунікації з громадськістю та ЗМІ?

- Тут ми більше уваги приділяли роботі з громадськими та релігійними організаціями, політичними партіями. Були цікаві запитання, відповідно – цікаві відповіді. Задоволені залишилися всі. У будь-якому випадку, починаючи від батьків і до викладачів вузу, усі відповідальні перед Богом за кожну душу, яку Він їм доручив провадити на освітній ниві. Що ми конкретно дали цій дитині чи молодій людині? Ніде правди діти, не лише ті, що навчають інших, повинні бути прикладом у всьому, а й всі решта. Теж саме з партією, ГО, чи релігійними організаціями. Дуже важливо, які інтереси ми захищаємо, що чи хто за тим стоїть? Чи це буде чергове розчарування, чи можливість бути щасливими і розвиватися духовно і матеріально, даючи можливість еволюціонувати Душі.

- Як правильно будувати стосунки з представниками цих організацій, аби не переносити будь-які стресові ситуації  на сім’ю, максимально гармонійно вибудовувати усі процеси біля себе на вібраціях добра, любові і поваги до всіх, хто нас оточує.

- Якось до мене за порадою звернулась тридцятирічна жінка: турбували безкінечні непорозуміння у стосунках із матір’ю. Причина крилась у догматичних і фанатичних поглядах матері стосовно релігії, яку вона сповідувала і яку постійно нав’язувала доньці. Це тривало від 7 до 19 років у досить жорсткій формі. Зрештою, дівчина не витримала і забралася з дому. І так тривало ще 10 років. Зрештою, обставини склалися так, що на схилі літ мати перебралася жити до дочки. Але не сприйняття одне одного все одно продовжувалося. Через цей конфлікт молода жінка не створила власну сім’ю. Наша співпраця, детальний аналіз ситуації дали добрі результати. Перше, що зрозуміла Інна з наших занять, що усі релігії різним народам дав Господь. В їхній основі панує любов. Ненависть, гнів, пихатість відволікають нас від праведної і правильної дороги. Тоді залишається тільки видимість, того, що ми нібито маємо у серці віру. Усвідомивши цей нюанс, Інна уперше за довгий період відвідала церкву. Вона зуміла помиритися з матір’ю, стала сприймати її такою, якою вона була, зрештою, зрозуміла і прийняла свої помилки.

- Чи варто молодим мамам працювати там, де в основі роботи нелегка праця з важкими сім’ями?

- Питання актуальне. Нещодавно зверталась за допомогою молода мама. Останнім часом її маленький трирічний синочок відмовився їсти, знову повернувся до грудного молока. Це сталось якраз через тиждень після того, як мати пішла на нову роботу. У дитинки був блокований стравохід і шлуночок. Мати почала працювати із важкими сім’ями і всі їхні проблеми стала перепускати через себе. З чимось погоджувалась, з чимось – ні. Інформація накопичувалась в її біополі. У результаті страждала не тільки вона, а малюк і вся сім’я. Між тим, надзвичайно важливо навчитись проблемні робочі ситуації сприймати спокійно і розсудливо, не вдаючись до емоцій. Бо вони, на рівні низьких вібрацій, залишаються в біополі людини (у даному випадку цієї матері й дитини) на довгий період часу, блокуючи повноцінну діяльність певних органів. А це в свою чергу призводить до страждань.

Насправді ж, всі ми одна велика вселенська сім’я. Якби людство достеменно зрозуміло і прийняло цю просту істину, автоматично зникли б і злість, і ненависть. Бо там, де простір наповнений любов’ю і добротою,  немає місця для гніву чи ворожнечі, вони розчиняються і щезають назавжди.

P.S. На думку Петра Циклиняка, завідувача лабораторії з питань удосконалення підготовки кадрів державної служби та місцевого самоврядування Центру, такі зустрічі сьогодні вкрай необхідні. Вони розширюють світобачення, усувають шори, змушують подивитись на своє життя ніби збоку. А головне – сприяють духовному зростанню особистості. Дають можливість зберегти душевну рівновагу і здоров’я загалом.

null

Розмовляла Дарина Колосок


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: TeNews   2584