Ірина Мадзій

Ірина Мадзій

власкор газети "Вільне життя", журналіст, кореспондент

Історія Тернопільщини: Одвічне прагнення свободи

05.05.2018 15:13   Джерело: TeNews
Автор : Ірина Мадзій

У Заліщиках і довколишніх селах є унікальні пам’ятники,  споруджені на честь скасування панщини і кріпосного права в Галичині. Цьогоріч  минає 170 років від часу цієї історичної події.

І справді, скасування панщини  та кріпосного права в Галичині,  яке було  страшним тягарем для галицького селянина, стало  бажаною і довгоочікуваною подією.  «Се велике свято і повинно стати  всенародним,  правдиво  хлопським святом. Чим більше буде наш народ  доходити до свідомості своїх прав  і інтересів, тим величніше  буде обходити  пам’ятку того дня, що дав йому можливість  розвою, дав йому  людську  і господарську свободу!», так писав про цю подію Іван Франко.

Цікаву інформацію про історичні події тих років  можна почерпнути з блогу Заліщицької ценральної бібліотечної системи, яку бібліотекарі підготували на основі друкованих краєзнавчих видань та газетних публікацій своїх краян. Зокрема із книги М. Сопилюка та М. Бачинського «Заліщики: роки, події, люди», краєзнавчої розвідки  М. Олійника «Пам’ятники волі у Заліщиках»  та з Енциклопедії історії України.

Фото із сайту Заліщицької ЦБС.

Отже, від 1849 року день цей відзначався як всенародне свято. На міському кладовищі, поблизу могили Осипа Маковея, на квадратному постаменті, спорудженому з кам’яних плиток, взятих із Дністра, височить на цоколі з каменю-вапняку хрест з написом: «В пам'ять даной свободи 3 май 1848». Цей пам’ятник стояв на кам’яному мурі поблизу кладовища. Після розширення території кладовища, Хрест волі опинився за 12 метрів від сучасної огорожі.

Ще один християнський пам’ятник свободи був по вулиці Бандери,39 у Заліщиках.  Це каплиця, що знаходилась на місці теперішньої святині. ЇЇ спорудила родина  Свіченюків у 1848 році.  Простояла вона дев’ть років і в 1957 році була розвалена. Теперішню каплицю спорудила на своєму городі  Марія Сусла, в чому допомагав їй  Іван Костишин. Після смерті  пані Марії  каплицею опікується  сім’я Романа Снятинського.

На роздоріжжі сучасних вулиць М. Грушевського та О.Ольжича селянин Красій, в пам'ять про скасування кріпаччини, спорудив кам’яний хрест і посадив чотири акації, які, на жаль, не збереглися. Тепер там ростуть два кущі туї. У 1944 році, коли німці утікали із Заліщиків, цей хрест був зруйнований вибухом бомби, скинутої з радянського літака. На місці зруйнованого хреста волі Роман Дігуров, що приходився Красію праправнуком, встановив новий пам’ятник.

Всенародно у 1898 році відзначали в Галичині 50-річчя знесення панщини. У повітах збирали віча, організовували походи до пам'ятних хрестів, закладали нові хрести, у церквах проходили Богослужіння.

Фото із сайту Заліщицької ЦБС.

На роздоріжжі теперішніх вулиць Маркіяна Шашкевича і Лесі Українки війт Старих Заліщиків Теодор Романко поставив хрест, який селяни називали Романковим. Пам'ятник на кам'яному постаменті з п'яти сходинок увінчувався хрестом. Загальна його висота з постаментом була близько 300 сантиметрів. Пам'ятник волі посвятив о. Олександр Княгеницький.  Не довго протримався і він. Хрест із каменю-вапняку у радянські часи декілька разів руйнували, а у 1961 році знищили. Стараннями жительки Заліщиків Лесі Заполох він був відновлений у 1961 році. Пані Леся замовила в майстра Живачівського в с.Городниці на Івано-Франківщині новий пам'ятник-  постамент з трьома сходинками і хрест на ньому, які виготовлені з червоного пісковику      

На мапі Заліщанщини є багато зведених пам’ятників, встановлених нашими предками, пам’ятних знаків і місць на честь цієї  історичної події.

У селах  Бедриківцях, Блищанці, Буряківці,  Винятинцях, Ворвулинцях, Гиньківцях, Головчинцях, Дзвинячі, Добрівлянах,  Іване-Золотому, Касперівцях, Колодрібці, Лисичниках, Мишкові, Новосілці, Поділлі,  Солоному, Синькові, Печорній, Угриньківціях теж споруджено подібна пам’ятні знаки на честь скасування панщини. Їх можна переглянути на світлинах, що розміщені на сторінці Заліщицької ЦБС у соціальній мережі Facebook.

Скасування панщини було колосально позитивним кроком  у національному розвитку українців Галичини. А пам’ятники волі  – це наша історія, пам'ять і біль. І йтимуть до них люди,  бо дорога до цих  святих  і пам’ятних місць –  це дорога до  Вільної Суверенної і Незалежної України.

Фото із сайту Заліщицької ЦБС.

За матеріалами Заліщицької районної бібліотеної системи підготувала Ірина Мадзій.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: TeNews   644