Весна, хоч із запізненням, але вступила у свої законні права. Квітневе сонце, теплі дні закрили завісу сірятини похмурих буднів. Для трудівників ланів — це час на вагу золота. Дбайливий господар розуміє важливість усього процесу народження смачної української паляниці. Ціну цій давній і глибокій мудрості добре знає заслужений працівник сільського господарства України, депутат Тернопільської районної ради, багаторічний керівник ПП «Агрофірма «Медобори» Володимир Крупніцький. За фахом він інженер-механік, закінчив з відзнакою Львівський сільськогосподарський інститут. Його запрошували на навчання в аспірантуру, але Володимир — селянський син із Піщаного, що на Зборівщині, — обрав поле, землю-матінку. Цьогорічна весна вже тридцята в аграрія. Тепер його в новому службовому кабінеті не застанеш, зранку на фермі, а потім, аж до пізньої ночі — в полі.
Читайте також
Це мудрий, дбайливий новатор сільгоспвиробництва, відданий людям, хліборобській справі. Ми розмовляли з ним, поки об’їжджав засіяні яриною і цукровими буряками площі, підготовлені під засів майбутні плантації кукурудзи, соняшнику, сої, однорічних кормових культур.
— Наші результати — це продукт колективної праці агрономічної служби, механізаторів, водіїв, хліборобів. Агрофірма має достатню кількість імпортної та вітчизняної грунтообробної і посівної техніки, в нас працюють професійні й самовіддані спеціалісти, — каже Володимир Крупніцький.
Для людей створили всі умови. А передусім заохочують їх високою зарплатою. Щоб підвищучвали працівники професійну майстерність, працюють взимку навчальні класи, в яких з новинками технологій, техніки, землеробства знайомлять спеціалісти, є кабінет безпеки праці, поруч — для приїжджих готель.
— У нас кожний третій виробничник — молода людина, що набирається хліборобського гарту в рідному селі, в агрофірмі. Достойно оплачуємо за оренду земельних паїв, — розповідає Володимир Крупніцький.
Землі агрофірми відкриті усім вітрам, зливи, буревії збіднюють і без того нежирну на гумус ріллю. Рослинництво в Скоморохах — провідна галузь. Господарство за економічними показниками останніх п’ятнадцять років не покидає лідируючу п’ятірку в Тернопільському районі. Торік зібрали на круг понад 60 ц збіжжя високої якості. Окремі площі розщедрилися і 70–центнерними урожаями. Відчувається, що в цій хліборобській справі не лише досвід керівника, а й головного агронома Михайла Ткача, механізаторів, що сьогодні сіють кукурудзу й соняшник, — Івана Вадзюка, Богдана Вітрового, Тараса Вадзюка, Павла Пелешка, Олега Марцинківського, Степана Яцишина, водія Володимира Якимовича.
Озимі культури — ріпак, пшеницю підживлювали азотними добривами двічі. Тепер уже приступили до догляду за рослинами. На посівній у ПП «Агрофірма «Медобори» працює сучасна техніка: трактори марки «Джон Дір», імпортні точного висіву сівалки. Технікою поповнили машинно-тракторний парк у Смолянці на 35—40 млн грн. Щороку майже 100 га лану заправляють органікою — в агрофірмі є дійне стадо, свинопоголів’я. У тваринництві тут також із прибутками, постійну роботу й гідну зарплату мають майже 30 працівників ферми.
В агрофірмі нещодавно відкрили нову їдальню. Харчування для всіх безкоштовне. Смачні сніданки, обіди, вечері в поле готує досвідчений кухар Уляна Чорна під орудою завідувачки їдальнею з 35-річним трудовим стажем Марії Галабуди. Випікають смачний скоморохівський хліб із власного борошна пекарі Марія Сисак, Ганна Гарник, Ольга Вихор, Надія Дацик. Його залюбки купують жителі навколишніх сіл, дачники й навіть тернопільці. Крупи в асортименті до закладу харчування надходять із круп’яного цеху. Майстром крупомельної справи називають ветерана сільгосппідприємства, завідувача виробництва Володимира Данилюка, робітників Ярослава Кліща, Андрія Сопільника, Андрія Дмитерка.
Ввели в експлуатацію потужну лінію з виробництва гречаних крупів, фактично відкрили новий із сучасним вітчизняним обладнанням цех. Продукцію переробки агрофірма постійно відправляє у торговельну мережу багатьох областей України. Мають і власну пасіку, де господарює Ігор Олійник. Планують відкрити олійню. За кошти господарства останнім часом збудовано автобусні зупинки, проведено ремонти та закуплено інвентар для дитячого садка, обгороджено територію школи. Власними силами за рахунок місцевої будівельної бригади звели сучасний компактний офіс, придбали комп’ютерну та іншу техніку в кабінети спеціалістів.
Допомогли аграрії шляховикам з Тернополя, які проклали нову асфальтну дорогу з європейським покриттям від Смолянки через Скоморохи. Допомагають церквам, малозабезпеченим людям, воїнам АТО, землякам.
Ми прощалися з Володимиром Крупніцьким. На моє запитання, чи є надія на високий урожай цього року, Володимир Григорович відповів, що надія завжди має бути. Треба лише просити в Бога гарної погоди й добре попрацювати. Тоді буде бажаний результат, адже земля любить догляд. За це й віддячує.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.
