Перегортаю березневу сторінку настільного календаря, а там … таке! Цитую: «Міжнародний день прав жінок і миру». Який неймовірний шанс – скористатися жінкам … своїми правами. Стоп! Про які, власне, права йдеться? Ніби ж то 21 століття за вікном? Зрештою, можна ще зрозуміти мусульманських жінок…
Телефоную до сестри, яка щойно з Італії. Якщо 8 Березня Міжнародне свято, то хто-хто, а вона вже точно скаже, як там італійські жінки сьогодні відстоюють свої права. Натомість вона мене тільки висміяла: які права, яке свято, ти про що? Пишу у приват (Фейсбук) до сусідки, яка давно живе у Франції. «Та то таке диво було за Союзу, тут з правами все добре, вихідного нема, звичайний робочий день». У кого б ще запитати? Виходжу на зв’язок із Канадою. Відповідь ідентична. То, може, в Англії так само як і в нас? Ні – і там з жіночими правами все о’кей. Дивно, що ж це за такий Міжнародний день, якщо міжнародна спільнота навіть у вус не дує про нього, не те, щоб святкувати. Стривайте, є ще у мене добра приятелька у Латвії, цікаво, що вона міркує з приводу «міжнародності» цього свята? «Та від цього так званого свята аж тхне комуністичною ідеологією, у нас є день матері і свято весни» – резюмувала Сарміте. Ну, от. День прав жінок і миру. Про який конкретно мир йдеться у назві свята? Ви замислювалися над цим? Може, укладачі червоно- календарного «дива» мали на увазі мир у сім’ях чи всередині душі? Якби ж то так. Слова «мир і права» завжди асоціюються із червоними комуністичними першотравневими гаслами та маніфестаціями, парадами, «розами і кларами». Назві 100 років і вона стара, як світ. Чому не вистачило здорового глузду написати просто і зрозуміло, для прикладу: «Свято Весни!», або хай вже «Свято Жінки!».
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Гаразд, здається, не все добре з правами не лише в мусульманських, а й в індійських жінок. То ж як там із цим днем? Карва Чаутх – традиційний фестиваль заміжніх жінок. Цього дня жінки дотримуються строгого посту: ні води, ні їжі, бажаючи у такий спосіб чоловікові довгого і успішного життя. Цей день символізує відданість жінок своїм чоловікам. Вони ж у свою чергу дарують своїм дружинам прикраси, подарунки, дякують за любов і відданість. Тому й не дивно, що в Індії не розлучаються.
Фото з мережі Інтернет
