З нагоди Дня Соборності України дев’ятеро мешканців Тернопільщини отримали державні нагороди згідно з указом Президента. За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково- технічний, культурно-освітний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю присвоїди почесне звання «заслужений працівник сільського господарства України» директору сільгосппідприємства «Ягільниця-В» Василеві Вислоцькому. Відомий у нашому краї менеджер, бізнесмен, керівник. На останніх місцевих виборах жителі району делегували йому повноваження представляти їхні інтереси в Тернопільській обласній раді .
— Василю Михайловичу, як кажуть у народі, де народився, там пригодився. Ваша трудова діяльність розпочалася саме на Чортківщині. Сьогодні Ви — відомий, не лише як висококваліфікований ветеринарний лікар, а й як успішний підприємець, депутат, меценат.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- Для школярів Чортківської громади провели навчально-польові збори
— Усі ми родом з дитинства. Я — селянський син. Дорогі мені рідні місця — мальовниче село Ягільниця, де протікає річка Черкаська. Саме тут минули щасливі роки дитинства та навчання у місцевій десятирічці. Отримавши атестат зрілості. після успішної здачі іспитів вступав у відомий львівський сільськогосподарський вуз. У нас тоді не лише в Україні, а й у колишньому Союзі добре знали Ягільницький кінзавод, де вирощували відомі породи коней, зокрема орловські рисаки, арабські чистокровні, російські ваговози, українську верхову. Збудували перший в Україні сільський іподром. На ньому чи не щонеділі проводили змагання різного типу, влаштовували перегони, були в нас здібні жокеї. Любов до тварин. Саме це визначило основний зміст подальшого мого життя. У 1991 році після закінчення Львівського зооветеринарного інституту прийшов працювати ветлікарем у місцеве господарство — Ягільницький кінзавод. З часом лікував домашніх тварин не лише в сільгосппідприємствах, а й в селянських обійстях навколишніх сіл. Колись господарі доглядали дві — три корови, пару биків, телиць, свині та всяке домашнє птахівництво. А були ще норки, песці, ондатри, нутрії, коти, собаки, навіть акваріумні рибки.
Читайте також
— Ветеринарний лікар — дуже потрібна на селі професія.
— Державна система ветеринарного захисту тварин, приміщень і територій, де їх вирощують, на сьогодні переживає не кращі часи. Закрито та зліквідовано в області чимало дільничних ветеринарних лікарень у сільській місцевості. А було в кожному районі дві-три ветдільниці. Основна частина досвідчених спеціалістів середньої та вищої кваліфікації пішла в бізнес, виїхала на заробітки за кордон. Фактично вже тепер відроджується ветеринарна справа на приватній основі. Шкода, що з кожним роком зменшується поголів’я великої рогатої худоби як у сільгосппідприємствах, так в індивідуальному секторі. Старші люди вже не мають ані змоги, ані здоров’я доглядати корівчину, теличку, прогодувати порося, а молодь не звикла і не хоче цього домашнього «рабства».
— З ветлікаря ви пішли в бізнес і досить успішно стартували, зокрема займалися переробкою пшениці на зерно.
— Ми маємо три млини, де сучасне вітчизняне обладнання з Могилів-Подільського. Кваліфікованих досвідчених місцевих мельників, лаборантів, допоміжних робітників, водіїв, спецтранспорт. У млинах переробляємо весь урожай пшениці на борошно вищого, першого, другого гатунків. Сталі і надійні партнери для виробництва хлібобулочних виробів на комбінатах, заводах, цехах не лише Тернопільщини, а й сусідніх областей, завжди закуповують у великій кількості нашу продукцію. Утвердилася на ринку та серед переробників — харчовиків наша власна торгова марка «Нагірянський млин». Тернополяни і гості обласного центру на обласних сільськогосподарських ярмарках охоче купують борошно з Нагірянки. Приємно, коли отримуємо схвальні відгуки про нашу продукцію.
Саме переробка зернових спонукала створити шість років тому приватне сільськогосподарське підприємство «Ягільниця-В» Тепер ПСП орендує 1200 гектарів землі в 700 пайовиків сіл Ягільниці та Нагірянки.
Зернова група в структурі посівів займає понад половину відведених для обробітку площ. Посіяли восени 400 гектарів озимої пшениці миронівських сортів та «Поліську-90» Саме вітчизняні сорти мають високий вміст білка, всі необхідні хлібопекарські якості, дають увесь час стабільні урожаї. Торік на круг зібрали 65 центнерів збіжжя. У польовому арсеналі також ярина, енергетичні, прибуткові, технічні — кукурудза, соя, цукрові буряки. Солодкі корені вирощували на 150 гектарах, хоча раніше ми їх не культивували. Звісно, були маленькі негаразди в транспортуванні, деяке порушення графіка здавання сировини, але в кінцевому результаті задоволені. Одержали по 750 цнт з га солодких коренів, валовий збір сягнув 12 тисяч тонн цукросировини. Увесь технологічний процес вирощування й обробітку та захисту рослин старанно й вчасно виконували механізатори Петро Ворона, Віктор Фрич. Тепер ми маємо в ПСП «Ягільниця-В» великий сучасний парк не лише вітчизняної, а й закордонної техніки для сівби, обробітку та збирання усіх сільгоспкультур. Інженерно-технічний персонал, кадри механізаторів знають комп’ютери та інші електронні засоби, що встановлені на зернозбиральних і бурякозбиральних комбайнах, тракторах. Безмежно вдячний їм усім за самовіддану працю, нелегке хліборобське ремесло, яке нас об’єднує, приносить достаток у кожну сім’ю й родину, робить сильнішими. Люди мають гідну зарплату, повний юридичний пакет на працю та захист своїх прав. З пайовиками вдвічі більше розрахувалися, ніж передбачено нормативно-кадастровою оцінкою землі за оренду, хто хотів взяв грошима, інші — зерном, цукром, крупами, транспортними й іншими послугами. Порівняно з 2016 роком урожай значно кращий усіх сільгоспкультур. Проте, потрібно враховувати, що піднялися ціни на мінеральні добрива, гербіциди, дизпаливо, запасні частини та насіння, різко у негативний бік змінилася податкова система, за якою ми набагато більше платимо податків державі. Я б сказав, що фінансовий стан бажає кращого. Відмінено пільгове оподаткування, що діяло раніше для сільгосппідприємств. Добре було б, щоб існували не лише аграрні розписки, а й довгострокові кредити під низькі відсотки, система прозорих цін на продукти харчування, особливо м’ясо, молоко, хліб, олію, крупи, борошно. Нам не лише треба розвиватися, а й постійно дбати про об’єкти соціальної інфраструктури населених пунктів району й області.
— Василю Михайловичу, знаю, що ваш робочий час починається удосвіта, а закінчується близько опівночі. Окрім щоденних господарських і виробничих питань, доводиться займатися депутатською діяльністю. 90 відсотків виборців на вашому окрузі дали Вам мандат людської довіри. Є ще сім’я, якій також необхідна увага чоловіка, батька, дідуся. Та й нарешті треба відпочивати, поправити здоров’я, побачити світ, як це роблять ваші колеги аграрники.
— Повірите, часу на відпочинок не вистачає. Робота — моє і покликання, і хобі. Тепер у підприємницькій діяльності допомагають діти — дочка Тетяна, зять Юрій, син Тарас. Дружина Галина Михайлівна, медфельдшер, у свій час закінчила Кременецьке медичне училище. Її люблять і поважають жителі села. Нікому не відмовила в медичній допомозі, в будь- яку хвилину, за будь- якої погоди спішить на поміч хворим, одиноким людям, тим, хто має хронічні захворювання серцево- судинної системи, різні патології. Фактично на її відповідальності найбільша наша цінність — онук Максим. А ще вона — чудова господиня, знається на кулінарії, любить книги, цікавиться громадським і політичним життям в Україні й дуже хоче, щоб нарешті був мир і спокій у нашій державі.
Досвід депутатської діяльності вже маю. Раніше двічі обирався депутатом Чортківської районної ради, а з 2015 року представляю інтереси виборців Чортківщини в Тернопільській обласній раді.
У селах району тепер активно перекривають покрівлю на приміщеннях фельдшерсько-акушерських пунктів, будинків культури, шкіл, дитячих садочків. У Свидівській сільській школі замінено всі вікна на металопластикові, а в сусідній Мухавці перекрито дах на будинку культури. Понад 15 років розвалювалася покрівля на будинку культури, будівля пустувала. Домоглися, щоб з бюджету району було виділено 2,5 млн грн на її ремонт. Тепер там новий дах, молодь має де проводити дискотеки, вечори, святкування урочистих подій. У Ягільницькій місцевій школі, де навчається 180 учнів, також зроблено нову покрівлю, навчальний заклад повністю утеплили, обладнали комп’ютерний клас. У Нагірянці перекрито дах ФАПу, замінено покрівлю в дитячому садочку. Придбано 11 комп’ютерів для місцевої школи, замінено всі старі вікна на металопластикові.
— Сільські дороги в Чортківському районі в плачевному стані. Ні пройти , ні проїхати. Їх капітально не ремонтували десятки років.
— Держава на дороги Тернопільщини в цьому році виділила 1 мільярд 300 мільйонів гривень.Зокрема, на місцеві дороги протяжність яких 3500 кілометрів, відповідно 315 мільйонів. Такого фінансування раніше не було. І цей рік, і наступний будуть роком ремонту доріг.
Підрядним організаціям, шляховикам мають допомогти в повній мірі освоїти ці кошти сільгосппідприємства, фермерські господарства, підприємці. Зокрема, технікою, робочою силою, гарячим харчуванням. Ще однією великою перепоною у розвитку району вважаю небажання окремих сіл, їх голів і депутатів об’єднуватися в територіальні громади. Там, де вже створені громади, видно, що щось робиться, освоюються субвенції, реалізовують спільно задумані проекти щодо поліпшення життя людей. Вважаю проблемою у Нагірянці, де мешкаю, відсутність об’єднаної територіальної громади. Наразі в Чортківському районі є Колиндянська і Білобожницька об’єднані територіальні громади. Однак, не всі навколишні села розуміють перспективу добровільного об’єднання, тож у тих сільських радах немає конкретних зрушень на краще. Адже на все необхідні кошти, а їх у бідному сільському бюджеті немає.
– Василю Михайловичу, вітаємо з високою відзнакою, яку заслужили нелегкою хліборобською працею, подвижництвом, новаторством, а головне — довірою Ваших земляків.
— Дякую. Приїджайте в гості, вже завесніло — Стрітення Господнє відзначили, пора готуватися в поле.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ,
Чортківський район.
