Паломники звідусіль їдуть до найстаршої в Україні 106-літньої схимонахині Іоанни у Жіночий ставропігійний монастир на честь Афонської ікони Божої Матері в урочищі Кип’яче. Обитель у селі Чоповичі Малинського району називають «жіночим Афоном на Житомирщині», пише Чернівецький промінь з посиланням на news.dks.com.ua.
Майбутня схимонахиня Іоанна, в миру – Марія Дмитрівна Мороз, народилася 25 березня 1911 року в селі Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області.
Перегляньте також:
Матушка Іоанна пережила дві світові війни, страшні голодомори, епідемію туберкульозу. Вона рятувала хворих від страшної хвороби. А далі були нові випробування. Чоловіка Марії (майбутньої схимонахині Іоанни) арештовують і на цілих 10 років відправляють на Урал за націоналістичні погляди. «Прийшли вночі і забрали. Забрали за Україну!», – згадує арешт чоловіка. Не оминула заслання і сама Марія. Родину розкуркулили (мали п’ять гектарів землі та дві корови, два коня) і теж відправили на висилки в Сибір, де провели близько 16 років.
Донині пам’ятає матушка радянські часи, коли віра переслідувалася, закривалися церкви, людей карали за богослужіння. Згадує, як ховала Біблію в печі, коли в її домівці був обшук. А щоб на Великдень посвятити паску, на ніч кошики з наїдками ставили високо на дахи будинків. На святкову їжу падала роса, і це вважалося Божою благодаттю.
Схимонахиня Іоанна рада бачити всіх, хто прокладає свій шлях до Господа і шукає молитовної підтримки та благословення. Вона просить Бога за всіх людей, які притікають до неї, молить Бога за мир в Україні та всьому світі.
Матушка постійно перебуває в молитві, в руках тримає хрест і чотки, по яких читає молитви. Адже на монастирях та на молитвах монахів тримається весь світ. Неустанна молитва – в її серці та на устах. Матушка весь час повторює: «Ісусе Христе, помилуй нас!».
