Їхати вранці 27 маршруткою – це ще те життєве випробування. Так стиснули, що довелося втягнути живота і він зробився меншим, ніж колись був до вагітності. Після кільця біля фабрики меблів “Нова” само зцідилося молоко, а я так накачала руки й ноги, що місяць занять у спортзалі не дав би такого ефекту.
Всі кашляють, шмаркають, ті шмарклі розмазують по кріслах, по людях, передають гроші… Згадала, що мені не віддали решту з 5 гривень. Подумала, може й вже не треба.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Екстрене гальмування: у Тернополі пасажирку маршрутки забрали у лікарню
Раптом, якусь дитинку знудило на пані поряд і то була не мама.
– Заберіть дитину! Заберіть дитину! – заверещала та, якій сьогодні не пощастило більше, ніж усім нам в цій клятій маршрутці-сауні.
– Куди я її заберу?- теж заверещала мама. Дитина розплакалася і вирвала ще раз.
Обригана пані тепер залементувала на весь автобус:
– Хто має вологі серветки?
А через хвилину:
– У кого ще є вологі серветки?!!!!
Ну, я їй передала, бо в мене вдома немовля і вологі серветки є у всіх сумках і кишенях. Була ціла пачка, мені її не повернули. Мабуть, та дитина добряче поснідала. Отакі ті мами напихають їжу в діток, напихають… Помаленьку в кишені набираю повідомлення до друзів, аби помолилися за мене, бо то треш…
– Водій, йдіть прибирайте салон! Ми не будемо це терпіти! – це вже інший пан видав.
“Цікаво, як це?” – подумала я.- “Усі виходять, водій миє маршрутку, потім всі заходять і ми їдемо далі?”
Але водій на таке не повівся. І добре, а то я б спізнилася в басейн мінімум на годину. Поки доїхали до психлікарні, людей в салоні поменшало, проте я простояла на одній нозі з Баму аж на Дружбу. Нормально.
Коли виходила біля психоневрологічної лікарні, то ноги підкошувалися. Підійшла до водія, бо я грошима не розкидаюся. Мене чогось вже трусило.
– Водій, ви мені гривню не повернули… – якось вийшло в мене по-злому це сказати.
– Вибачте, вибачте, я не хотів!
Він якось перелякано простягнув мені гривню і закурив цигарку у вікно…
Не сперечався. Мабуть, подумав, що я пацієнтка психлікарні і можу його набити.
Дякую всім, хто молився, бо мене чекала винагорода. В басейні було порожньо і мені дозволили плавати більше години. Весь гідромасаж був мій.
