Схоже на те, що у відомої зіркової художниці із Тернополя Наталії Басараб народжується нова колекція ляльок. На якусь хвильку часу зазирнімо до її творчої майстерні. Так і є. Відтепер вони суттєво відрізняються розмірами від попередніх. Відповідно, хочеться називати їх лялечками. А що думає з цього приводу сама авторка – художниця Наталія Басараб?
– Оскільки танцівниці в одязі з тканини, то їх я віднесу до ляльок, а Ізіс, скоріше всього, до статуеток, вона вся із пластику «Лівіндол». Але, якщо говорити за подальші плани щодо виготовлення ляльок, швидше за все в мене вони значно поменшають, вище 40см не робитиму. Чому? Тому що менші за розміром цікавіші людям, та й мені самій цікавіше їх виготовляти.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
- Більше мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини за місця для паркування транспортних засобів
– А чому саме танці, танцівниці?
– Справді колись я дуже гарно танцювала. Я люблю танці. Мої ж персонажі «танцюють» східні танці. Вже кілька років як я спілкуюсь в Інтернеті через мережу Фейсбук із одним азербайджанським художником, який багато розповідає про свою культуру, традиції. І якось він порадив виготовити цих танцівниць. Він дуже любить скульптуру, але сам живописець. Дуже гарно малює тварин. Моїми роботами лишився задоволений.
– Одна з Ваших лялечок має фантастичне ім’я. Чому?
– Статуетка Ізіс – це героїня фільмів фентезі. Хоча я не прихильниця таких фільмів, але з ними мене познайомив вищезгаданий художник. Він якось запропонував, щоб спробувала виготовляти такі фігурки, а потім продавати їх в Інтернеті. Йому дуже подобається моя скульптура. Я зробила для проби своїх сил,але не більше.
– І все ж, до чого у творчості найбільше лежить серце?
– Перш за все, ляльки – це моє велике захоплення і любов, навіть, якщо хочете, азарт. А моя робота, яка мене годує, це – живопис. Я малюю швидко і легко, а одну ляльку можу робити іноді роками. Виліпила голову, щось мені не пішло – і лежить, і чекає вона на моє натхнення.
– Які матеріали застосовуєте під час виготовлення лялечок?
Всі ляльки, які я тепер виготовляю, із пластику. Є пластик, який сам твердне. Але він не дає можливості виготовити найдрібніші частини,тому я більше використовую пластик з термічною обробкою – «Фімо», «Лівіндол» тощо. Мені найбільше сподобався «Лівіндол». Техніки як такої, я не застосовую. Маю скульптурні стеки, а для дуже дрібних деталей стоматологічний інструмент. Пластик легко розминається руками, як пластилін. Після виліплення деталей поміщаю їх у духовку, де встановлюється відповідні час і температура. Потім шию одяг. Можливо пошиття одягу для мене є найскладнішим процесом, бо тканина має бути тоненькою. І це при тому, що вся кладовка завалена різними тканинами. Однак буває так, що доводиться обійти всі магазини, секонд-хенди, поки не знайду те, що вкрай треба. Хоча для самої себе не люблю нічого шукати і, тим більше, ходити по різних торгових місцях. Скучно і шкода часу.
До слова. У Наталії Басараб чималий багатогранний творчий доробок: живописні полотна, картини із пташиного пір’я, оригінальні ляльки – копії відомих персонажів кіно, казкові герої. Не одна персональна виставка її картин та колекцій презентувалась як в Україні, так і за кордоном.
Авторка тексту щиро дякує п. Наталі за надіслані світлини.
