Старовинна поштова листівочка, розміром 9х14 сантиметри, який був затверджений Всесвітнім поштовим союзом була дуже популярна в кінці ХІХ – та в першій половині ХХ століття. Якщо подивитися в історію ще глибше, то прототипом сучасної листівки була візитна картка з різними побажаннями, яку в Китаї відправляли тим, кого не зуміли побачити в свято. Існувала навіть певна система символів. Листівка швидко набуває популярності в другій половині XIX століття друкується в багатьох європейських країнах, а кількість їх вже обчислюється мільйонами.
Сьогодні в інтернеті, на аукціонах, в експозиціях музеїв та приватних колекціях можна зустріти цікаві листівки з зображенням міста Збаража, що знаходиться на Тернопільщині. Найпопулярнішими сюжетами є замок Вишневецьких та католицькі та православні святині міста.
Перегляньте також:
- Історії 60-ти священників з Тернопільщини, які зазнали репресій: капелан Василь Макоїд презентував книгу
- Скала-Подільський замок в ретро обʼєктиві
Читайте також
Збаразький замок 1994 року увійшов до складу новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника в місті Збаражі, на базі якого в січні 2005 року, за указом президента України, було створено Національний заповідник «Замки Тернопілля». Перший Збаразький замок звів 1393 року князь Дмитро-Корибут на Княжій горі в нинішньому приміському селі Старий Збараж. Його зруйнували татари в 1474, 1598 роках. Наступний замок було споруджено в 1626–1631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцци під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом Христофора Збаразького. Проект замку В. Скамоцци спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі.
Найвідомішими пам’ятниками архітектури є синагога (1537 р.), Спасо-Преображенська церква (1600 р., збудована на місці монастиря святого Онуфрія; нині — парафіяльна церква села Залужжя), костел і монастир отців Бернардинців (1627 р.), Успенська церква (1755 р.), Воскресенська церква (1764 р.; фундатор — міщанин-швець Г. Гимонюк).
1887 року під час великої пожежі храми міста були пошкоджені, проте невдовзі відреставровані.
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
