Володимир Гевко

Вредний пост про Львів

Українцям місця у Львові практично не було

15.01.2017 20:04   Джерело: Соціальна мережа
Автор : Володимир Гевко

Живучи за 120 кілометрів від Львова, вперше я потрапив туди у віці десь 20 років - раніше якось не випадало нагоди. І мені одразу щось замуляло. Якось дуже було видно, що не Україна.

Все було дуже гарно - архітектура, атмосфера, фльор, мощений бруком - але мені воно було якесь таке трохи повите смутком, схожі відчуття я мав на старих польських та єврейських цвинтарях - де порослі мохом потріскані плити і написи на ідиші та латинкою навіювали думки про безслідно зниклих чужих мені людей.

Я собі дав на спокій на довго років, але за останні роки випало прочитати багато мемуарних спогадів тогочасних львів'ян - спогади Станіслава Лема про своє львівське дитинство, Анжея Хцюка, історії про Шкотську кав'ярню та Атляс.

І цей смуток викристалізувався.

Читайте також

Галичани схиблені на їжі
Швайнштаг, або Суто галицьке вбивство
Галичанський автобус: таємниці навіженої поїздки

Про сучасний Рим жартують, що це студент, який показує туристам за гроші труп своєї бабці.

Це саме можна сказати і про сучасний Львів, лише з ремаркою, що показують труп чужої бабці.

Чужої. Ота вся атмосфера кінця 19-го та першої половини 20-го сторіччя, якою та щедро торгують зараз у Львові гуртом та вроздріб - вона не українська. Це справді прекрасний, зворушливий, дуже цікавий і неймовірно атмосферний світ, створений поляками, приправлений євреями і малеееенькою дрібкою українців.

Батяри, ґвара, кав'ярні, ґонор і жарти.Все польське. В Шкотській кав'ярні сиділи польский математик Стефан Банах і польський фізик Станіслав Улям. В мегапопулярному Атлясі пили та їли польські актори, поети, режисери, аферисти, письменники, художники. Творча еліта була небідною і творила атмосферу, яку ми не спроможні зараз відтворити, бо творчі у нас без гроша, а по рестораціях сидять безликі комерсанти, випадкові туристи і штучні діти заробітчан. І тому так нудно і найцікавіше відбувається в тарілці.

Тодішній Львів був без туристів - можете собі уявити кайф? Приїжджих було багато, бо це було крупне ділове місто, але вони всі приїжджали по справах і до міста ставились зовсім по іншому.

А українцям в тому місця практично не було.

Ні в ресторанах, ні в університетах, ні в культурі.

"Караїми, грані в тризуб" - цитує слова одного із своїх співвітчизників про українців Хцюк.

Ми були позбавлені права на Львів і лише довбані совіти змогли відібрати його у поляків.

І якось дотепер гірко на французів, котрі надали Польщі військову та дипломатичну підтримку і, спорядивши армію Галлера, фактично зруйнували ЗУНР та всі надії на незалежність.

З більше двох тисяч українських шкіл при Австро-Угорщині на Галичині залишилось десь зо три сотні. Решту ви знаєте.

Львів місто справді дуже кльовезне і славетне на весь світ.

Зрештою, самі поляки жартували про свою тогочасну Польщу, що вона як бублик - всередині порожньо, а все найцікавіше по краях.

І ми для Львова не спромоглись нічого кращого, як просто торгувати тою старою красою, як нелегальні бурштинові копачі з Полісся.

От тільки ніяк не можу позбутись відчуття, як з тої картинки про СССР, де заселялись нові жильці з периферії в красиву доглянуту квартиру. "Как хорошо, што прєжніх жильцов расстрєлялі".


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: Соціальна мережа  



Загрузка...