Незабаром збаражани візьмуть участь у складанні стратегічного плану розвитку рідного міста. Про це та чимало інших перспектив нам розповів міський голова Роман Полікровський, повернувшись із міжнародного семінару з лідерства «Мери − лідери змін», який проводився у Києві Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи в рамках програми «Пакет невідкладних заходів для України» та Плану дій Ради Європи для України.
− Романе Степановичу, ідея зайнятись складанням стратегічного плану розвитку міста виникла внаслідок вашої участі у семінарі «Мери − лідери змін»?
− Цю мету я поставив для себе дещо раніше, поспілкувавшись з фахівцями під час попередніх семінарів також з місцевим архітектором Юрієм Вербовецьким, який прагне зробити обличчя міста європейським. А в Києві тренери лише додали наснаги, впевненості, що при бажанні громади можуть досягти великих успіхів, варто лише звірятись із фахівцями, науковцями, переймати досвід у громад демократичних країн, які пройшли шлях становлення, і застосувати його в місцевих умовах.
Під час семінару його учасники − новообрані мери українських міст, які вже зуміли добитися певних результатів, мали нагоду вести діалог, полеміку з мерами міст з Латвії, Нідерландів, Словенії, Данії, Франції та інших. Тобто окрім набуття теоретичних нових знань, лідери громад були задіяні в активну роботу, під час так званого мозкового штурму, що застосовується для того, щоб люди почали ефективно, творчо і нестандартно мислити. Вразило те, що наші закордонні партнери мають велике щире бажання реально нам допомогти, підставити плече у важкий момент передреформового очікування. Таке ставлення змушує мобілізовуватись на серйозну роботу. На наш час випала необхідність суттєвих реформ, які є умовою виживання країни, її розвитку і становлення незалежності.
Перегляньте також:
- Воїн Ігор Войціховський з Тернопільщини помер у лікарні від поранень на фронті
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
− Які саме реформи обговорювались на семінарі?
− Велась дискусія щодо адміністративно-територіальної реформи і місцевого самоврядування. Ми мали нагоду послухати співавтора відповідних законопроектів Юрія Ганущака, консультанта Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Керівники населених пунктів обговорювали два шляхи проведення адміністративно-територіальної реформи − зверху і знизу. Якщо коротко, то перший шлях полягає у тому, що усі кроки прораховуються у Києві і виконуються на місцях, другий − починається з обговорень, консультацій на місцях і добровільних об’єднань громад у адміністративні одиниці не менше 3,5 тисячі мешканців, оскільки така кількість є виправдана в плані ефективного використання коштів на адміністрування. Перший шлях дає можливість провести реформу швидко, але мала поінформованість у населення може викликати несприйняття. Другий же шлях більш демократичний, проте може дуже затягнутись в часі. Тож щодо вибору шляху у високих кабінетах ще досі ведуться дискусії.
− Тож ми змушені поки що чекати на прийняття відповідного закону. Чи може громада Збаража уже зараз в рамках існуючого законодавства, робити якісь кроки для покращення свого життя?
− Звичайно. Зараз діє багато програм і європейських, і урядових, де громади беруть участь в проектах із залучення інвестицій. Але одним з головних факторів, які дозволяють брати участь в подібних проектах, є створення стратегічного плану розвитку міста. Місто з таким планом демонструє, що громада чітко бачить свої пріоритети і визначилась із планами на майбутнє, із напрямками розвитку, куди мають бути залучені інвестиції. Планом має бути закладений серйозний фундамент економічного зростання і розвитку вцілому.
− Тобто без такого документа, як без паспорта, нас ніхто серйозно не сприйматиме?
− Саме так. На жаль, чомусь у попередні роки ніхто над цим не задумувався. Усвідомлюючи важливість такого документа, я провів консультації з експертами, які працюють в даній галузі, безпосередньо з одним з батьків реформи місцевого самоврядування, науковцем-практиком, консультантом асоціації міст України Олегом Васильовичем Лукшою, який пообіцяв свою діяльну допомогу. До речі, він буде у нас в міській раді у п’ятницю, 28 листопада, о 10 годині і зустрінеться із зацікавленими людьми.
Основними учасниками створення стратегічного плану розвитку міста будуть представники громади. Першим кроком буде збір інформації − різні прошарки населення даватимуть свої пропозиції щодо пріоритетності проблем, які необхідно вирішити. Збором інформації займатимуться працівники міської ради, які будуть задіяні в робочій групі даного проекту.
Також буде створений дорадчий комітет, до функції якого буде входити формування анкет опитування думки громадян щодо рейтингу важливості проблем розвитку і життя міста.
На основі зібраних даних відповідними фахівцями буде проведений SWOT-аналіз. І вже на його основі розроблятиметься кінцевий документ, який буде поданий на затвердження сесії міської ради.
− І наскільки швидко ми зможемо мати стратегічний план розвитку?
− Процес створення займе відносно небагато часу − 3-4 місяці. При застосуванні іншого підходу, без залучення громади, це можна було б зробити швидше. Але суть саме полягає в тому, що громада має відчути себе так би мовити співавтором проекту, тоді він буде їй близьким, «живим». В іншому випадку може так і залишитись лише на папері − нереалізованим.
− Сподіваєтесь, у нас вийде реалізувати цей проект?
− Звичайно. Я ним живу, щоденно над цим працюю, вважаю його своїм глобальним завданням на даному етапі. Семінари, на яких я побував останнім часом, зарядили мене вірою в те, що ми зробимо свою Україну найкращою країною, змінюючи своє місто, свою родину, сім’ю і, звичайно, почнемо з самого себе.
− Спасибі за розмову.
Ірина СИСКО
