Непересічна особистість в українському мистецтві – Юрко Іздрик – в рамках фестивалю “Ї” тілом і душею побував у Тернополі 17 квітня і буде ще.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- Благодійний фестиваль “Faine Misto: Земля майбутніх легенд” відбудеться у Львові задля підтримки бригади НГУ “Азов”
Згідно з програмою фестивалю, Іздрик повинен був презентувати літературно-музичний проект, уже без Грицька Семенчука. Втім, презентація була ще у сирому варіанті проекту, над яким Іздрик ще працює. Щось подібне уже відбулося у Києві під назвою “Реп. Репетиція”. Тексти – ті ж, що звучать під час виступів “DrumТИатр”, але з іншим, простішим, аранжуванням. “Тому, що мені не вдається на цих електронних інструментах, не зважаючи на музичну освіту по класу віолончель, робити “музику”, – прокоментував Юрій Іздрик. –Музикою займався і професійно – один сезон грав у гурті “Перкалаба” (цей період Юрко Із вважає “чорною дірою біографії” – ред.). Я звик, що чим більше б’єш по клавішах– сильніший звук, а на електронних ковбасиш-ковбасиш і жодного звуку. Друга проблема мого амплуа музиканта – я людина егоцентрична, літератор. Коли пишу тексти, навіть орієнтуючись на “DrumТИатр”, тобто на сценічне концертне виконання, все-таки пишу вірш. А текст для пісні, тим паче, репу, — абсолютно інша річ. Пісня повинна містити вірус — вірусний рефрен, як, приміром, у Насті і Потапа: “ми с тобойнє пара, нє пара. Такаявот запара-запара”. Воно попадає в мозок і потім з цим грипом ходиш і довго хворієш. Але це круто, бо це хіт”.
Першою Юрко Іздрик представив тернопільській публіці фестивалю “Ї” пісню про рідне містосамого митця”Я їду в Калуш”. Її пан Юрій скопіпейстив у земляків-реперів, яких вважає майстрами творення репового тексту.
Потім зачитав власну поезію, якої ніде друком не знайти:
І той у мені
Що говорить до тебе мовчки
І той у мені
Що говорить до тебе віршами
І той у мені
Що будує для тебе човен
Усі ми чужі
І нічого нема між нами
І той у мені
Що стікав би по тобі воском
І той у мені
Що місив би тебе як тісто
Нас тисячі тут
У одному мозку
Нам ще просторо
І нам не тісно
Бо так я люблю тебе стояку
Бо й ти у мене така столика
Такі всілякі такі ніякі
Такі розумні такі ми дикі
Такі-то там-то такі-то тут ми
Такі то з кимось такі то разом
Бхагавага і камасутра
Останній аркуш
Не перша фраза.
Ще Юрко співав під фонограму, слів не потрудився вивчити:) Якщо аудиторії не подобалися музичні твори, Іздрик просив освистувати його, тоді, якшошо перейде вірші. Однак охочих посвистати не було.
Ірина ЮРКО.
Фото автора.
