Маю традицію їздити на Великдень (весняне рівнодення) на святилище на горі Богит (не щороку, але майже). Минулого року відвідав також невелике святилище в долині річки (про що ще якось напишу детальніше). Цієї ж весни нас зібралася невелика компанія. Після прогулянки лісом, провели на капищі невелике імпровізоване славлення.
Загалом, то ритуал (ймовірно, один з варіантів), виглядає так: представники кожної сім’ї, які присутні на дійстві, докладають до вогнища гілку із орієнтовно такими словами:
“Я, (власне ім’я), син (батькове ім’я), кореня Ареєвого, роду Дажбожого, заради честі, і слави, і Правди Божої стаю попід небом, на землі – кличу Богів Рідних! Боги Рідні, дайте силу і віру Дітям Своїм і бережіть Землю нашу святу! Слава!“
вид на надзбручанську частину Медоборів. Богит – ліворуч
Перегляньте також:
Загалом, то ритуал (ймовірно, один з варіантів), виглядає так: представники кожної сім’ї, які присутні на дійстві, докладають до вогнища гілку із орієнтовно такими словами:
“Я, (власне ім’я), син (батькове ім’я), кореня Ареєвого, роду Дажбожого, заради честі, і слави, і Правди Божої стаю попід небом, на землі – кличу Богів Рідних! Боги Рідні, дайте силу і віру Дітям Своїм і бережіть Землю нашу святу! Слава!“
Звісно, кожен присутній може сформулювати текст по-своєму – як вважає за доцільне.
Відтак, після закликання Предків, кожен долучається до частування обрядовим хлібом (великодньою бабкою, калачем тощо) та напоєм. Невеликі частини споживаної їжі кладуться коло вогню – Предкам. Подібно відбуваються і родинні свята: після запрошення до столу кожен бере собі страву за порядком, в тому числі відкладається кожна страва на порожню нічию мисочку – для тих, хто відсутній. Для будь-якого віку присутніх такі символічні дії є виховними – закладається усвідомлення, що Предки наші завжди з нами, навіть, якщо ми їх не бачимо. Цей погляд мотивує завжди бути гідним їхньої слави та честі.
В Медоборах колись були городища-святилища наших предків-слов’ян, городища, будовані ще з глибини тисячоліть до нової ери. Колись там горіли вогні на капищах, а люд із різних куточків Галичини, Русі, Польщі та інших країв віддавав шану Предкам.
вид на надзбручанську частину Медоборів. Богит – ліворуч
Перегляньте також:
- “Смердить так, що неможливо тут жити”: жителі села скаржаться на підприємство, яке займається забоєм тварин
- На Тернопільщині на участь в національному мультипредметному тесті зареєструвалися понад 9000 учасників
вид на руїни хижі
вид на ритуальну криницю
вид на майданчик із фундаментом споруди над кирницею
вид на дольмен
копія Збруцького ідола споглядає відвідувачів з жертовника
