Давно пора знімати свої бойовики про АТО.А оскільки народ ,в масі своїй, слухає шансон і дивиться по тєліку кацапське сране мило про спєцназ, мєнтів і дєдиваєвалі, то треба починати із українсього аналога. Щоб виводити народ із наркозалежності і змінити ідеологічний вектор поступово але радикально геть від совка і кацапських окупантів.
Перегляньте також:
- Частина Тернополя залишилась без газу: що сталося
- Тактичні штани та взуття: як вибрати й не помилитися
Отже потрібен бойовик. Знімати спішно і показувати негайно.
Жив собі харківський пацанчик.Дрібний хуліган. Пішов в АТО, а в цей час до його чувіхи почав підбивати клинці його кєнт із підворітні, сєпар із харківського “Оплоту”,який таємно ішачив на кремлехунту.
І от,поки наш пацанчик рятує сепарських діток,цей оплотівський сєпараст ріже животи ,катує вагітних жінок,відрізає вуха і пальці побратимам пацанчика.
І тут на полі бою,після затяжного обстрілу вони сходяться в рукопашній. Пацанчик пізнає сєпара і зупиняє руку- Ти, Сєрьога?
А підступний сєпар завдає підлого удару,і хлопець гине. Але не до кінця.
Його підбирають кацапські буряти і віддають сєпарам.Ті починають його катувати.
А його харківський кєнт-сєпар попадає в полон до наших. Наші його лікують і виходжують в харківському госпіталі. А чувіха та(вона його теж знає),підкочується до нього із співчуттям і жалем дівочим. Ну там,туди-сюди і всьо такоє.
І тут обмін. І ,як навмисно,пацанчика нашого міняють на цього сєпара.Тільки у сєпара рожеві щічки,а у пацанчика попалене обличчя,він не бачить на очі і нема ноги.
Ну і дівчина відхрещується від пацанчика – нафіг їй каліка?- і стає такою собі оплотівською шалавою і їде за сєпаром в лугандон.
А пацанчик в реабілітаційному центрі сходиться з дівчиною волонтером,яка закохується в нього… Ну там романтика,турбота,тепло,довгі розмови…
Тим часом чуваку ставлять протез і роблять операцію на очах.
Він,тільки зміг розрізняти світло,тікає з лікарні і вирушає на перекладних в лугандон шукати свою колишню дівчину,бо так і не зміг її забути.
Він має “легенду” як поранений герой-апалчєнєц – сепаратист.Але там його пізнає знайомий по підлітковому татуюванні на руці і його кидають “на підвал” в Луганське сепаратистське СБУ,бо думають що він развєдчік-правосєк.
А колишню дівчину пацанчика сепар присадив на наркоту і почав “здавати напрокат” чеченцям і кацапським казачкам,бо вона була дуже красива.Вона раніше була моделлю і знімалася в Харкові для реклами Оріфлейм і танцювала в будинку культури бальні танці. Вона не хотіла лягати під немитих бандюків,але її сильно били і вже пустили по кругу. Тепер вона працює мінєтчицею у сєпарастів за дозу і тарілку баланди.
В цей час до Луганського СБУ “на підвал” приїздить московський фсбшний генерал.Йому виділяють цю дівчину в ескорт.І вона ,супроводжуючи генерала,”на підвалі” бачить свого колишнього пацанчика, але не пізнає бо він сивий,обгорілий і замучений.
Пацанчик бачить як вона “обслуговує” генерала ,пізнає її і кричить їй: ” Свєтка!”
Генерал бачить шо вони знайомі і сильно її б’є кулаком,так шо вона тіряє сознаніє, і починає катувати пацанчика фсбешними спеціальними питками.
Коли генерал його катує,то вона приходить в сознаніє,впізнає пацанчика,не витримує і 3,14здить генерала по голові табурєткою. Генерал падає із розбитою головою,а вона кричить : ” Валєрочка!”
Потім вона плаче на грудях у помираючого свого колишнього.
А у нього в протезі захована пластикова вибухівка.Вони дивляться в очі один одного і плачуть. Вона востаннє красіво кохає його,бо він уже не може поворушитися,тільки улибається їй і спливає кров’ю. Вони,обнімаються,цілуються і підривають себе і всю Луганську СБУ разом із сепарами,чеченами,генералом і кацапським спецназом.
А перед тим той пацанчик встиг зробити волонтерці із реабілітаційного центру дитину.
І вона розказує маленькому синочку як тато підірвав кацапську сволоту і показує батькову медаль.Синочок вступає до лав правосєків щоб стати крутим спецназівцем і в останній серії їде на”Хамері” визволяти донецький аеропорт.
Всьо.
Оскар.
