Минулої суботи відбулися збори Асоціації міст України. Не обійшлося без скандалів, але кожен цей скандал прокоментував по-своєму. Хтось назвав провалом демократії, а хтось торжеством демократії. Простій людині розібратися важко. Тому спробуємо зібрати відкриту та інсайдерську інформацію і зробити висновки.
Перегляньте також:
- Минулорічні статки та матеріальні здобутки нардепів від Тернопільщини
- Конфлікт у Тернополі в бібліотеці: колектив звернувся із заявою до омбудсмена
Боксер проти артиста
Цьогорічне засідання Асоціації міст України традиційно не обійшлося без скандалів. Публічно все вилилося у публічні дебати між мером Києва Віталієм Кличком та мером Львова, колишнім “головним реформатором”, що не без труднощів виграв останні вибори, Андрієм Садовим.
Обидва говорили про демократію і обидва говорили про статут. Кличко вкотре продемонстрував свою здатність виступати, як справжній оратор, і повідомив, що не бачить потреби виправдовуватися за демократію. Більшість проголосувала і крапка. Натомість його опонент, Андрій Садовий, у притаманній артистичній манері говорив про плюндрування демократії. Мовляв, змінили статут, а це погано. Це тиранія.
Можливо із Садовим зіграла злий жарт його нелюбов до цифр. Варто згадати конфуз, коли“господарник і європейський мер Львова” на відміну від свого колеги мера «доброго боксера” не змін назвати точних цифр бюджету на раді регіонів у вересні 2015.
Боротьба між артистом-Садовим і боксером-Кличком перейшла у інформаційну площину, де кожен намагався вколоти іншого і при цьому похвалити себе гарного.
Перемога децентралізації
Насправді жоден з борців за посаду президента АМУ не хотів говорити про конкретні зміни у статуті. А зміни ці суттєві. Вони кардинально змінюють роль організації. Тепер посада очільника АМУ відіграє більше декларативну роль. Назвемо три основні.
По-перше, президент Асоціації стає головуючим і втрачає одноосібне право підпису, як це було раніше.
По-друге, створюється три палати. Великих міст. Середніх міст. Сільських і селищних громад. Кожна з цих палат буде займатися специфічними проблемами пов’язаними з цими громадами. Приблизно по такому ж принципу побудовані громадські об’єднання місцевих голів у Європі.
Третє, і це головне, скасовуються посади заступників голови, проте очільники профільних комітетів (бюджетного, комунального господарства тощо) отримують право ініціативи і підпису від імені Асоціації.
Тобто, замість одного голови, фактично маємо колективний орган, де всі рівні. Таким чином, самі учасники асоціації зробили все, щоб децентралізувати керівництво у ній, а реальні повноваження передати колективним органам і фахівцям, які знають скільки заробляють місцеві бюджети, як керувати господаркою, а не тільки вміють гарно виступати.
Можливо, саме цими змінами і пояснюється олімпійський спокій третього фаворита планованих виборів, міського голови Тернополя Сергія Надала, котрий дав доволі стриманий результат. Цей управлінець-практик, добре розуміє, що потрібно для реального впливу у асоціації і авторитету серед колег. Це далеко не покровительство “згори”, як у Кличка і не “артистичні здібності”, як у Садового. Це вміння спільно вибити переваги для себе і колег у діалозі з урядом, парламентом, президентом від імені Асоціації. На це, ймовірно, Надал і спрямує свої зусилля.
Напіввагітність допомагає бути “опозиціонером”
Істерику міського голови Львова можна пояснити простою причиною. Останні вибори були не надто вдалими. Особливо не допомогли навіть чергові постріли з гранатомета по будинку Садового. Витративши значні суми на медійну підтримку, Андрій Іванович реально боявся поразки від свободівця Руслана Кошулинського. Мера Львова обрала меншість. Більшість просто не прийшла на вибори. При цьому у другому турі Садовий набрав кількісно навіть менше, ніж у першому.
Очевидно, що вже на наступні вибори Садовий не піде, а спробує швиденько пересісти у парламентське, або ж навіть президентське крісло. На це вказує і поведінка фракції “Самопомочі”, що перебуває у парламентській коаліції і несе відповідальність за ситуацію в країні, але намагається бавитися в опозицію.
З більшості важливих питань ця фракція не має позиції. Вона просто “утримується”. Це так, як бути наполовину вагітним. Тим самим за старою звичкою “львівського політикуму” “Самопоміч” намагається всидіти на двох стільцях. Все позитивне від влади приписувати собі, а все негативне критикувати. Андрій Садовий натомість вирішив розіграти карту “опозиціонера” у Асоціації міст. Ймовірно у імідж “господарника”, який забуває скільки грошей заробляє “господарство” вже не вірять.
Ну а поки, що у війні між боксером і артистом, перемогла децентралізація, а з нею зросте вплив того, хто знає, як користуватися новими можливостями. І це точно не боксер, і не артист.
Гнат Тарківський,
політичний оглядач
