Роман Мусій на фронті мав свій оберіг
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
27 листопада село Великі Загайці Шумського району сколихнула страшна звістка: їхній односельчанин Роман Мусій загинув у зоні проведення АТО на Луганщині. Герой попрощався з життям, підірвавшись на міні… Ховали Романа 1 грудня, у його День ангела, під звуки оркестру, а всі, хто прийшов віддати шану чоловікові, заспівали пісню «Йшли селом партизани».
Романа Мусія призвав на службу місцевий військкомат п’ятого вересня, а вже з четвертого листопада він був на фронті. Служив у 5-ому батальйоні 24-ої окремої механізованої бригади і був механіком-водієм гусеничної машини.
– Ми підтримували з ним зв’язок до останнього, і перед тим, як сталася трагедія, батько телефонував додому, але через поганий зв’язок довго говорити не міг, – із сумом в голосі пригадує молодший син Василь. – А зранку нам вже повідомили про його смерть. Не знаю, чи було якесь передчуття того, що має статися, але коли я зателефонував до нього напередодні, 26 листопада, і сказав: «Тату, ми тебе чекаємо», то у відповідь почув: «Сину, я скоро повернуся…» Чи було це тривожним дзвіночком? Не знаю… Батько ніколи не падав духом і старався цей дух підтримувати в інших. Ми розуміли, що коли його призвуть, то він піде, бо душею вже давно був на фронті.
Старша внучка, трирічна Вікуся, не могла вимовити повністю ім’я свого дідуся і тому називала його «дід Оман». Ці два слова він написав на своїй бойовій машині і вважав їх оберегом. У мирному житті Роман Мусій працював на тракторній бригаді, а у вільний від роботи час займався музикою, грав на кількох музичних інструментах – гітарі, трубі, кларнеті – і виступав на весіллях. За словами Сергія Громова, командира батальйону, в якому служив чоловік, коли у його бійців з’являлася вільна хвилина, Роман брав у руки гітару і розучував зі своїми побратимами повстанських пісень. Одну з них – «Йшли селом партизани» – мріяв виконати разом зі всіма товаришами по службі у день перемоги над російськими окупантами. От тільки заспівати усім разом не судилось…
Ярослав Сташків загинув під час перемир’я
У ніч з першого на друге грудня під час обстрілу з «градів» загинув мешканець села Щепанів Козівського району Ярослав Сташків. 37-річний герой служив в батальйоні «Айдар» і воював на Луганщині. Він був учасником найгарячіших подій на Майдані, а після того, як жорстокий окупант вторгся на Схід України, пішов добровольцем на фронт.
Вічна пам’ять Героям!
Ірина КОШІЛЬ
