Українська гривня знову впала. Причиною є сезонність, неприємний збіг обставин чи чийсь злочинний намір нажитись на валютних коливаннях? Тож чому гривня не втримала курс, чого від неї чекати надалі і кому це вигідно – читайте далі.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Інспектора Тернопільської митниці спіймали на хабарі у майже 100 тис. грн
Прогнози і очікування
Прогнозувати курс долара в Україні – справа невдячна. У своїх прогнозах помиляються і державні мужі, і імениті експерти, і міжнародні компанії.
У бюджеті на 2016-й рік Кабмін заклав курс долара в межах 24,1 – 24,4 гривень. Однак уже в травні, при формуванні ціни на газ, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України змінило дані, заклавши курс 26,7 гривень за долар (на думку відомства, таким буде курс до кінця року). Кабінет міністрів в рамках формування бюджетної політики на 2017, 2018 і 2019 роки спрогнозував середньорічний курс національної валюти в 2017-му на рівні 27,2 грн за долар, в 2018-2019 роках – 27,8-28,1 грн за долар.
Американська інвестиційна компанія Goldman Sachs прогнозує курс гривні на кінець 2016 року на рівні 27 гривень за долар, а вже до кінця наступного року, припускають аналітики, долар будуть продавати по 30 гривень. Експерти стверджують, що причиною погіршення прогнозу стала відсутність в Україні реформ.
В інвестиційній компанії ICU наприкінці весни зробили прогноз курсу гривні до кінця року (він відтоді не переглядався). Аналітики компанії прогнозували, що в кінці 2016-го долар в Україні буде продаватися по 28 гривень.
Куди пішла гривня?
Багато фахівців стверджували, що сезонного падіння гривні цієї осені очікувати не варто. Свої слова підтримували оптимістичними аргументами — мовляв, завдяки гарному врожаю в країні знизилася інфляція, а багато продуктів навіть трохи подешевшали. Крім того, гривня практично не відреагувала на зростання комунальних тарифів, що стало додатковою підставою для оптимізму. Тому й очікуване підвищення зарплат бюджетникам мало би не вплинути на курс валют.
Гривня до серпня виправдовувала всі найкращі сподівання. Протягом усього літа національна українська грошова одиниця трималася стабільно і навіть укріпилася порівняно з весною і тим паче січнем-лютим 2016 року. Проте в середині серпня вартість долара підскочила з позначки 24,85 грн до 25,04 грн, і продовжила зростати. На 1 вересня долар вже коштував 26,08 грн, а 19 вересня на міжбанку 25,7 грн, а на готівковому ринку – 26.09 грн.
У серпневій девальвації гривні було одночасно кілька чинників, серед яких велике погашення індексних облігацій внутрішньої державної позики та виведення капіталу іноземними інвесторами. 10 серпня було велике погашення індексних ОВДП в обсязі близько 6 млрд грн, які були випущені 5 років тому. На додачу, відбулася конвертація 4,2 млрд грн в іноземну валюту з боку нерезидентів-іноземних інвесторів. Отримавши велику суму в гривні, вони змогли купити протягом 5 днів на міжбанку іноземну валюту.
До слова, тоді представники НБУ стверджували, що ситуація під контролем і не виходить за межі звичних сезонних коливань.
Однак Україна таки отримала обіцянку про четвертий транш МВФ, НБУ лібералізував деякі валютні обмеження і гривня трішки стабілізувалась.
Думка експерта
Олег Жак, аналітик фінансових ринків, переконаний, що в числі причин падіння гривні потужними є і сезонні чинники, хоча визначальними є все ж економічно-політичні фактори:
«Ми знову переживаємо традиційний осінній ріст курсу валют у співвідношенні до гривні. В літній період зменшується ділова активність в глобальній економіці, і тому коливання курсу валют незначні. Виняток становлять моменти зміни облікових ставок та інші ключові події, але, як правило, ніхто влітку такого не робить.Чому так сильно скаче гривня? Різкі скачки є наслідком дуже специфічної економіки України і дій регулятора (НБУ). Відповідно, коливання курсу валют не настільки прозоре і прогнозоване через кілька суттєвих факторів.
Важливим чинником також є завершення літньо-відпочинкового періоду. Якщо ми накопичували заощадження у валюті цілий рік, то витрачали ці заощадження в банківських обмінниках і просто на ринках в міняйлів. На жаль, не всі мають змогу відпочивати за кордоном і оплачувати тури у валюті, а тому доводилось «здавати» валюту за тимчасово зниженим курсом і поїхати хоча б на дачу. Що ми і спостерігали протягом літа.
Зараз, восени, цей період минув, і ми вернулись до коридору початку літа. І це теж закономірно. Люди почали підводити підсумки, отримувати чергову зарплату чи прибуток від підприємницької діяльності, і знову думати про чергове накопичення. Фактично — відновився баланс без спекулятивної складової на сезонному розпродажі.
Що ж насправді може вплинути на подальший курс, то це лише чергове надходження валюти в державу і поведінка НБУ. Мова не про експортерів, а про черговий транш від МВФ.
Психологічний імпульс для укріплення гривні настав 14 вересня, оскільки саме тоді рада Міжнародного валютного фонду вирішувала питання чергового траншу. Якщо кредит дають, то це буде означати, що Україна якось справляється зі своїми проблемами. Крім того, цей кредит дасть можливість розмістити єврооблігації під гарантії США на 1 мільярд доларів, що, водночас, дасть змогу отримати кредит від Євросоюзу на 0.6-1.2 мільярди євро. Зараз курс якраз і коливається в межах 1.2 євро за 1 долар США.
Є транш – гривня трішки укріпиться, нема траншу – ситуація може бути плачевною ( це ми і спостерігаємо зараз – прим. автора).
Що стосується іншого фактору формування курсу національної валюти, то тут все буде залежати від НБУ. Саме від дій регулятора будуть залежати цифри в обмінних пунктах і у вуличних міняйлів. Не секрет, що наразі керування курсом валюти в Україні відбувається в ручному режимі. Національний банк ввів ряд обмежень і тепер поступово робить деякі пом’якшення з претензією на ринкові механізми формування курсу.
Наразі банкіри до кінця року не очікують суттєвих поступок в обмеженнях. Передусім це стосується максимальної денної покупки валюти в розмірі 0.1% від регулятивного капіталу і відміни податку в 2% при купівлі готівки. Хоча є сподівання, що відмінять діючі обмеження на знаття і купівлю готівкової валюти.
Третій чинник — ескалація конфлікту на Східній Україні. В разі поглиблення конфлікту прогнозувати курс гривні практично неможливо. Тобто напрямок відомий, але не відома межа. Спрацює ще й психологічний фактор.
Як би там не було, але саме ці моменти можуть спровокувати ситуацію, коли гривня знову спробує протестувати рівень в 30 гривень за 1 долар США. Це буде спекулятивною межею, оскільки серйозних підстав з точки зору економіки наразі нема, оскільки основні чинники формування курсу для «нормальної» економіки є позитивними:
1. Торгівельний баланс є достатньо збалансованим. Невеликі коливання є закономірними, але це вже не є ситуація 2014 року, коли імпорт переважив експорт на 13 мільярдів доларів.
2. Державний борг, враховуючи минулорічну реструктуризацію, вже не так сильно притискає гривню. Частину боргу все ж таки списали.
3. Фінансовий рахунок платіжного балансу теж доволі втішний. Масштабна зовнішня економічна допомога зробила свою справу і сальдо навіть позитивне.
В результаті, можемо цілком сподіватись, що курс гривні по відношенню до долара США буде наразі триматись в коридорі 26-27 гривень. Хоча ситуація може змінитись у будь-який момент».
Хто наживається на падінні гривні
Аналітик фінансових ринків Олег Жак переконаний, що на падінні курсу гривні заробляють «комерційні банки з «благословення» НБУ, а, відповідно, і всі вуличні міняйли, які абсолютно недоторкані, як і золото-валютні резерви України».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ дозволив купувати пам’ятні монети онлайн
Іншої думки економічний експерт Ігор Качмарський.
«Я не впевнений, що перепади курсу гривні щовересня неконтрольовані Нацбанком. За винятком обвалів від 5 до 8 гривень за долар і від 8 до 16, на мою думку, всі інші девальвації робилися свідомо. Навіщо це НБУ? При нижчому курсі можна продавати валюту з державних резервів, отримати більше гривень для фінансування бюджетних витрат. Деколи це необхідно, бо інших джерел немає, але часто це робиться, щоб похвалитися перевиконанням планів. Падіння гривні завжди на руку експортерам металу, сільськогосподарської продукції. Це великі олігархи, які мають вплив на будь-який український уряд. Те, що при цьому страждає малий бізнес і звичайні українці, нікого не цікавить». – зауважує Качмарський.
Не дати ситуації розвиватись по принципу «снігової кулі» могло би припинення паніки, яка завжди виникає при падінні гривні. Однак експерти сходяться на думці, що протистояти психологічним панікерським настроям дуже важко, адже нестабільність нашої економіки не сприяє довірі до владної спроможності втримати курс стабільним.
Віталій Біскуп, викладач кафедри соціології та психології Тернопільського національного економічного університету, переконаний, що економічні моделі поведінки українців дуже ірраціональні і намагатись коригувати логічними методами та технологіями – марна справа. Він же зауважує, що причиною масового скуповування валюти українцями є надмірна доларизація української економіки. Долар у свідомості українця рівняється стабільності. Тому і найменші стреси в економіці спонукають українців прагнути до цих символів стабільності.
«Скуповуючи валюту, українці чинять може і не патріотично, але це єдиний спосіб зберегти зароблене. Курс гривні до долара ніколи повернеться до 16 чи 20 за долар», – каже Ігор Качмарський.
Світлана ЧЕРНЕЦЬКА
