Сьогодні з самого ранку Тернопіль на Збаразькому КПП зустрів загиблого Героя АТО Михайла Григоришина. Далі Героя провезуть через Теребовлю, повз Копичинці, Заводське (Чортків), Озеряни, Ланівці, Борщів (орієнтовно 13 година), Мельниця-Подільська, Панівці. Просимо усіх небайдужих прийти провести Михайла в останню путь!
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- Петро Сагайдак з Тернопільщини загинув на війні
Похорон Михайла Григоришина відбудеться 20 квітня (понеділок) об 11 годині у рідному селі Панівці Борщівського району.
Провести бійця в останню путь прийшли його друзі та набайдужі тернополяни, – пише сайт Тернополяни.
«З Михайлом ми разом вчились у Чернівецькому національному університеті. Ми навіть жили в одній кімнаті на протязі двох років. Кращої людини я ще не зустрічав. Ми спілкувались коли він був в АТО. Остання смс від Михайла прийшла 31 січня, як виявилось то були його останні слова», – розповідає друг Михайла Григоришина, Олег Тришак.
Рідні бійця до останнього вірили, що він живий. Адже офіційного підтвердження про загибель Михайла не було. Звістка про смерть військовослужбовця підтвердилась після ДНК експертизи.
«Михайла ми шукали ще з 31 січня. Але оскільки відбулась операція відходу, тіла хлопців залишились по тій лінії вогню. З 31 січня на 1 лютого ми відтворили картину бою та почали з’ясовувати де хлопці, які не вийшли підчас операції відходу. По одних даних була інформація, що вони поховані на місці, по інших вони нібито поранені, навіть говорили що бійці у полоні. Але поспілкувалившись з сільським головою Чорнихиного було з’ясовано, що на території села ані поховань, ані полонених немає. Згодом з’ясувалось, що тіла наших бійців сепаратисти передали в Луганський морг», – повідомляє координатор Волонтерського руху Володимир Яворський.
З Луганська до Дніпропетровська тіло Михайла Григоришина передали в першій половині березня. Далі був проведений аналіз ДНК. Відтак вчора тіло бійця забрали на його малу Батьківщину.
У понеділок Михайла Григоришина поховають. Нагадаємо, що напередодні похорон анонсувався на неділю, 19 квітня. Проте у селі Панівці виникли проблеми із місцевим священиком. Опираючись на те, що у Провідну неділю він має парафію у сусідньому селі, священик переконав рідних перенести похорон на понеділок.
Михайло Григоришин пройшов найгарячіші точки – Іловайськ, Донецьк, Мар’їнка, Чорнухине і зустрів смерть на Луганщині, так і не дочекавшись свого 25-літнього ювілею.
Він загинув 31 січня 2015 року у с. Чорнухине Луганської області. Мобілізований був 12 квітня 2014 року. Служив у 51 бригаді, згодом – у 128 гірсько-піхотній. Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
