Подорож Тараса Шевченка на Західну Україну та відвідини Почаївської Лаври

Опубліковано:
9 Березня, 2015

Після закінчення Петербурзької академії мистецтв Тарас Григорович Шевченко прибув до Києва де в 1845 році поступив у щойно створену Археографічну комісію, метою діяльності якої було вивчення пам’яток старовини 10 грудня того ж року Шевченка було затверджено спів робітником цієї комісії 21 вересня 1846 року Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор Д.Г. Бібіков підписав відповідне розпорядження за яким Шевченку доручалось відправитися у різні місця Київської, Подільської і Волинської губернії для збору різноманітної культурної спадщини цього регіону. В одному із пунктів цього документу зазначалося й таке: „…оправитесь в Почаевскую лавру и там спишете : а) обший наружный вид лаври, б) внутренность храма и в) вид на окрестность с терасы “, – що свідчить про велику зацікавленість святинею. Отже, ми бачимо, що серед завдань поставлених Шевченку комісією, було й ознайомлення з церковними та монастирськими спорудами на території цих губерній, про що красномовно свідчать два пакета за номерами 7250 та 7251 які були адресовані Подільському архієпископу Арсенію та Волинському Никанору, і йшлося в них про те, „чтобы г. Шевченке оказываемо было со стороны духовных лиц надлежащее содействие в отношении поручения, в случае осмотра им каких церквей и монастырей“.

 

Шлях поета пролягав по великому польському тракту через Васильків, Білу Церкву, Сквиру, Липовець, Брацлав, Могилів – Подільський. Не більше тижня він провів у Кам’янці (нині Кам’янец – Подільський), але дорога кликала на Волинь.

 

Більшість дослідників, і зокрема автор книги „ Шевченко і Західна Україна “ Микола Дубина, схильні вважати, що Шевченко їхав із Кам’янця – Подільського через Дунаївці і Ярмолинці до Проскурова (нині Хмельницький). Звідси, завітавши до Меджибіша, Летичива і Хмільника, через Староконстянтинів – Ямпіль поїхав до Почаєва дорогою він декілька днів зупинився у Вишнівці. Це містечко його привабило своєю багатою історією.

 

Насамперед Шевченка зацікавив палацовий комплекс, витриманий в класицистичному архітектурному стилі, в якому побувало багато відомих історичних осіб. Князі Вишневецькі, а згодом графи Мнішеки зібрали бібліотеку, що налічували 15000 книг, у тому числі чимало стародруків, рідкісних видань. Були тут і древні рукописи, листи магнатів, королів та царів. У картинній галереї були полотна Рембрандта, Гольбейна, Каналетто та інших випасних художників. Привертали увагу його і дерев’яна Михайлівська церква, зведена у 1726 і споруджений у 1640 році монастир кармелітів.

 

З Вишнівця Т.Г. Шевченко продовжив свій шлях до Почаєва. Їхав, очевидно, через село Старий Тараж – так пролягав старовинний тракт. Відомо, що до Почаєва поет прибув у другі половині жовтня . Тогочасний Почаїв був невеликим містечком, котре, по суті, не могло похвалитися нічим, окрім Лаври. Саме за 13 років до приїзду Кобзаря у 1833 р. монастир отримав статус Лаври.Намісником був тоді архімандрит Григорій (Немоловський), який, як відомо, за два роки до приїзду Шевченка приймав у себе видатного вченого Миколу Костомарова. Сам Костомаров у листі до О.М. Сементовського після відвідин Почаєва писав: „ Намісник малорос з – під Києва, говорить російською мовою і сипле анекдотами: людина найлюб’язніша і разом з тим втілена доброзичливість “. Мабуть таким він був і до Шевченка.

 

Подорож Тараса Шевченка

Де жив Кобзар у Почаєві? Тривалий час вважали що поет зупинився в архієрейському будинку. Розташованому безпосередньо на території Лаври. Саму тут селили найбільш поважних гостей, до числа яких, без сумніву, належав Т. Шевченко. Цей будинок, зображений на двох його акварелях зберігся донині. У 1964 році на ньому встановлено меморіальну дошку. Але цілком можливо, що поет поселився у новому, відкритому в липні 1846 року готелі – „ будинку для прочан “. Він розміщений справа біля підніжжя пагорба при в’їзді до Лаври. Крім загальних номерів, у цьому «П» – подібному будинку із заїжджим двором були окремі кімнати, одну з яких могли відвести Т. Шевченкові. З галереї – балкону готелю відкривався чудовий вид на Лавру. Саме від цього будинку Кобзар виконував акварель „ Почаївська Лавра за сходу “. Цей готель також зберігся до наших днів, однак побачити звідси Лавру так, як її бачив Т. Шевченко, неможливо: вид заступає зведений у 1903 році на подвір’ї готелю будинок, нині це приміщення Почаївської Духовної Семінарії. Нажаль всі документи про перебування Шеченка в готелі були знищені під час фашистської окупації у 1941 році.

 

У Лаврі Тарасу Григоровичу показували і Чудодійну Стопу і, очевидно, показували печеру в скелі, де преподобний Іов перебував в усамітненому богоміллі. Цілком ймовірно, що під час перебування в Лаврі Т.Г. Шевченко ознайомився з її бібліотекою. Перешкод для його роботи не було, адже керівництво Духовним собором Почаївської Лаври отримало розпорядження Волинської духовної консисторії в якій йшлося про те, щоб надавати Шевченку всіляку допомогу з боку духовних осіб при виконані його обов’язків.

 

У розпорядженні Бібікова про в’їзд Т.Г. Шевченка йшлося про те, що він повинен „ зняти “ три види Лаври. Тарас Григорович виконав тут чотири малюнки аквареллю, два ескізи й начерк олівцем.

 

1 – „ Почаївська Лавра с півдня “ – один із дуже відомих малюнків що найкращим чином подає привабливі архітектурні риси лаврського ансамблю. Справа внизу є підпис автора: „ Шевченко “.

 

Подорож Тараса Шевченка

На звороті – ескіз Лавра зі сходу, а у лівому верхньому куті напис чорнилом: 1846 Почаївська Лавра с півдня.

 

Стрімкі куполи Успенського собору та інших споруд чітко прорисовані на тлі погожого осіннього неба. Світло післяобіднього сонця і довгі холодні тіні створюють контрастні зіставлення на пластично виразному фасаді собору. Поряд Троїцька церква з високим цоколем на місці якої з 1912 року височить Троїцький собор архітектора О.В. Щусєва. Між ними нема існуючої тепер дзвіниці – вона була зведена лише через 20 років після перебування Т.Г. Шевченка. На передньому плані акварелі – дві убогі хатини – мазанки під соломою. Вони створюють разючий контраст порівняно з величною архітектурою Лаври.

 

2 – „ Почаївська Лавра зі сходу “. Акварель займає проміжне місце між пейзажем і жанровим малюнком. Помітно, що зі сходу Лавра не так ефектна, як с південного боку. На цій акварелі – міський мотив з Лаврою на задньому плані. Посеред вулиці на горбку височить дерев’яний Хрест. З ліва ще один Хрест, кам’яний. Хата, перехожі, тополі відволікають увагу, але й поступово підводять глядача до Лаври. Успенський собор і фронтон Надвратного корпусу з голубими дахами займають центр акварелі.

 

3 – „Вид на околиці з тераси Почаївської Лаври “. Привертає увагу вивірена, продумана композиція, геометричним центром якої є декоративна ваза на огорожі. На попередньому плані художник зобразив частину тераси з металевим парапетом і вхід до Успенського собору. Біля входу – дві масивні фігури монахів у високих клобуках, з рудими бородами. Ажурна металева решітка ( нині балюстрада), декоративні вази на подіумах виявлені значно чіткіше, ніж фасад собору. Тут, як і в інших малюнках, відчувається досконале володіння засобами повітряної перспективи. Вдалині видніється гора Підкамінь. До австрійського села Підкамінь (тепер Львівська область), в якому хотів побувати Т.Г. Шевченко, по прямій близько 20 кілометрів. Відомо, що селяни с Австрії приходили у свята до Лаври, а з Росії – на ярмарок у Підкамінь.

 

Подорож Тараса Шевченка

 4 – „ Собор Почаївської Лаври “ (внутрішній вигляд). Вертикальний формат акварелі дав змогу краще за компонувати інтер’єр Успенського собору з його високими склепіннями, оформлення, яке виконав у 1807 – 1810 роках живописець Лука Долинський. Побудова фронтальна і строго семитрична. Геометричний центр композиції міститься трохи вище Чудотворного Образу Богородиці в обрамленні золотого сяєва. М’яке сонячне проміння падає зверху вниз, зі сходу, так, що права стіна затемнена. Три постаті ченців на різних відстанях сприяють виявленню глибини простору. Очевидно, для збереження цільності інтер’єру художник відмовився від зображення розписів на стінах, орнаментів і написів по краю арок. Виділені лише ікони в різьблених і с позолотою рамах і капітелі пілястр. Інтер’єр вирішений у теплих золотистих тонах. В малюнку просвічуються олівцеві лінії побудови, надаючи йому чіткості і графічної виразності.

 

Інтер’єр собору з його казковою пишністю свідчить про те, як глибоко Т.Г. Шевченко вникав у суть архітектурних стилів. Цей та попередні малюнки дають уяву про особливості українського рококо з його видовженими, стрільчастими формами. Представляючи пам’ятки архітектури, він подавав їх у відповідному освітленні і з певної точки зору, звертав увагу на найсуттєвіші особливості споруд.

 

З огляду на мистецтво світлотіні, Т.Г. Шевченко був новатором у графіці середини XIX століття. Недарма стільки часу присвятив він вивченню в Ермітажі творчої спадщини Рембрандта. Художник творив композиції з глибоким внутрішнім змістом, що вигідно виділяє їх порівняно з працями інших майстрів, наприклад, Михайла Сажіна, який також виконував завдання Археографічної комісії.

 

Усі чотири акварелі зберігаються у Київському державному музеї Т.Г. Шевченка АНУ. Є дані, що в Почаєві Т.Г. Шевченко зустрічався з польським скрипалем віртуозом і композитором Каролем Ліпінським. Дослідники вважають, що Шевченко відвідав також деякі села поблизу містечка – Крутнів, Лідихів, Лопушно, Лосятин та інші.

 

З Почаєва його дорога пролягала до древнього міста Кременця, в якому він пробув доволі часу і познайомився з усіма його визначними пам’ятками як от: Замкова гора, гімназію та ліцей, будинок, де проводив дитинство відомий польський поет Юліуш Словацький та інші. Археографічна комісія організувала нову експедицію на західноукраїнські землі. Але Т.Г. Шевченко участь у ній уже не брав, бо 3 березня 1847 року його за доносом звільнили з числа співробітників комісії, а 5 квітня заарештували при в’їзді в Київ, куди поет поспішав на весілля Костомарова.

 

Кучма Микола Миколаєвич,
викл. ПДС

 

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #вишнівець, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #почаївська лавра, #тарас шевченко, #тернопілля, #тернопіль, #тернопільські новини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна

Статті

Інтерв'ю
Голова Андрій Смаглюк розповів про актуальне і набаліле Кременецької громади
13:58, 21 Квітня, 2024

Голова Андрій Смаглюк розповів про актуальне і набаліле Кременецької громади

Блоги

ТОП новини тернопільщини: