Попри закінчення місцевих виборів, не всі міські голови-переможці приступили до виконання обов’язків. Адже частина з них не просто очолили місто, а, згідно з адміністративною реформою, керуватимуть цілою громадою. Одним з таких новообраних голів є Петро Савончак, який виграв вибори в Скалатській громаді. Про те, чому досі пан Петро не приступив до обов’язків, про проблеми громади та шляхи їх вирішення – далі в ексклюзивному інтерв’ю «Номер один».
Перегляньте також:
- У Тернополі судитимуть чоловіка, який вивіз у парк тіло мертвої матері
- Нежитлові приміщення на аукціоні з оренди пропонують в Чорткові
Скалатська громада запрацює лише з 1 січня
– Не страшно було брати на себе відповідальність керувати цілою громадою?
– Ні, чому ж? Якщо для цього народжений, то чого боятись? Тим паче, що я п’ять років до цього був сільським головою (в селі Остап’є, Підволочиського району – авт.), маю досвід роботи. Тому, думаю, справлюсь.
– Маєте план подальших дій?
– Найперше, потрібно створити структурні підрозділи, які могли б відповідати за той чи інший напрямок роботи. Тобто побудувати структуру, яка зможе забезпечити життєдіяльність громади. Та це відбуватиметься не раніше 1 січня, адже тоді у нас будуть усі можливості для цього, фінансування. Тоді почнеться повноцінна робота.
– Ви йшли до людей на вибори з певними обіцянками. Якими, якщо не секрет?
– Обіцянок на кшталт ремонт дороги чи будівництво не було. У моєму передвиборчому бюлетені йшлося про три ключові для мене позиції. По-перше, життя без політичних партій. По-друге, має бути повністю відкрита фінансова система, аби будь-хто бачив, які гроші «заходять» у громаду, а які «виходять». По-третє, я хочу вести відеозапис усіх наших засідань виконавчого комітету, нарад, аби люди бачили, як ми живемо та що плануємо.
– Адміністративна реформа – це щось нове і для багатьох досі незрозуміле. А як Ви ставитесь до неї?
– До реформи у контексті того, що слід щось змінювати, я, звичайно, ставлюся позитивно. Єдине, чого бракує, – це законодавчих актів, які вже мали би бути практично готові. Щоб не було так: от тут чекаємо, тут зупинилися, бо не знаємо, що робити далі. Що, власне, зараз і відбувається. Всі чекають на той закон про реорганізацію чи ж ліквідацію сільських рад (проект закону №3106 про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб – авт.). Та загалом ця реформа дуже добра, бо ми самі собі зможемо господарювати.
– Чи будете долучати до роботи екс-мера Скалата, все ж вона пропрацювала на цій посаді 20 років?
– Я дякую Наталі Михайлівні Станськовській за те, що вона почала в нас цю реформу, бо не всі сільські ради на це пішли. Великий плюс, що вона взяла на себе такий ризик, бо ніхто не знав, як все це буде далі. А що буде в подальшому – побачимо по обставинах. Я завжди говорю, що досвід старших та ентузіазм молодших мають працювати на спільний результат.
«Я знав, що виграю»
– До речі, яка у Вас була підтримках на виборах?
– З 14 тис. виборців мене підтримали майже 2 тисячі людей.
– Взагалі, чекали, що виграєте, чи займались агітацією?
– Скалатська громада і велика, і невелика водночас. Хтось знав про мене, за п’ять років щось чув, бачив мою роботу. Найбільше, звісно, мене підтримало рідне село Остап’є. Хоча, відверто кажучи, я знав, що виграю!
– А як дружина відреагувала на перемогу?
– Я її до цього готував. Казав, що це вже не село, не вдома. Якби вона не підтримувала мене, то я б не балотувався. На ній тепер більше зобов’язань, адже я зранку маю їхати на роботу і здебільшого пізно ввечері повертатимусь.
– На чому їздите, до речі?
– Маю старенький «Ford», який придбав досить давно. Т4 бус.
– Не плануєте переїхати у Скалат, аби, так би мовити, «не спалювати» бензин?
– Та ні. Так навіть краще. За одно побачу одне-друге-третє село, поки доїду до Скалата. У нас до громади входять 16 сіл (разом зі Скалатом). І я десь так собі планував, що за один робочий день маю відвідати три села. Якщо за таким графіком, то на Остап’є не вистачає часу, тому вихідні приділятиму рідному селу.
– На Вас лягла велика відповідальність, адже громада має фінансово сама себе утримувати. Ви вже знайомились із бюджетом, чи «витягне» Скалатське об’єднання?
– За попередніми даними знаю, що фінансування є достатньо. Але розраховую на те, що ми зможемо розвивати малий та середній бізнес. Я вже й у селі трішки агітував хлопців, щоб відкривали свою справу. Так, хтось боїться, хтось же просто не знає як. Тому ми плануємо створити ефективний економічний відділ, який займатиметься розвитком підприємницької діяльності. Я за те, щоб усе було чесно та відкрито. Разом з тим сприятиму, аби люди не боялись вкладати гроші і тим самим розвивали нашу громаду.
– Ви, мабуть, чули, що деякі створені громади на Тернопільщині розпадаються. Яка ситуація у Ваших селах? Усі задоволені об’єднанням?
– Найперше, все залежить від керівництва. Якщо той, хто стоїть попереду, бачить, що усе погано, то він же розкаже тим, хто позаду, що все погано. Якщо ті, хто стоять спереду, скажуть, що все добре, то люди реагуватимуть так само. В нас було багато запитань, але якщо на них давати відповідь з чітким поясненням, вказати на світле майбутнє, то й проблем не буде. Головне самому керівнику, тим же старостам у селах бачити перспективу. У нашій громаді я бачу виключно оптимістичні погляди, що все буде добре.
«На одному горбі ніхто не буде їздити»
– Ви ще не приступили до повноважень офіційно, однак вже вирішуєте проблеми громади?
– Так, працюємо постійно. Сьогодні от організовували автобус, який курсуватиме кожні дві години в села нашої громади, де була в тім необхідність. Але найперше – потрібно ще почекати. Так, можна вступити у повноваження, але не хочеться забігати наперед. Те, що можливо, роблю зараз, але чекаю на законне підкріплення своїх дій.
– Тобто у кабінет Ви ще не переїхали?
– Ні, ще не переїхав, хоч у міській раді вже був. Заходив у гості до Наталі Михайлівни. Вона наразі досі виконує обов’язки міського голови, позаяк повноваження складатиме вже на першій сесії.
– Знаю, що Вам у «спадок» перейде одна проблема – сміттєсортувальна лінія, яка була придбана Тернопільською облрадою і досі лежить у Скалаті. Що плануєте з нею робити, адже справа докотилася навіть до суду?
– Чув про це. Там довга історія. Але я вважаю так: має бути добре всім. Тобто на одному горбі ніхто не буде їздити. Треба знати, в першу чергу, причину конфлікту і виносити все на світло, щоб громада була в курсі. Думаю, ми знайдемо порозуміння в цьому питанні.
– Що зробите у першу чергу, коли зайдете в новий робочий кабінет?
– Чесно кажучи, не задумувався над цим (сміється – авт.). Це, мабуть, буде вже у сесійний день, тому після сесії я запрошу в кабінет депутатів, новообраного секретаря, будемо спілкуватись і вирішувати, як жити далі.
– Ви зараз спілкуєтеся з людьми, проводите збори, аби вже наперед знати, які проблеми слід вирішувати нагально?
– Розумієте, всі в очікуванні законодавчого підкріплення власних дій. Але можна так дочекатись, що потім доведеться робити все і на вчора. Щодо зустрічей з громадою – то ні. Розумієте, пообіцявши щось людям, мені треба знати, чи я це реально можу зробити. Коли на законодавчому рівні все вирішиться, тоді зможу про щось говорити конкретно.
– На Тернопільщині утворилося 26 громад. Багато сіл не наважились об’єднуватись. Вам не складно починати зміни із себе?
– Це, справді, все нове і я дійсно хотів би робити все по-новому. Не так, як зараз, коли ми живемо за діючою системою. Мені хочеться, щоб ми жили, а не творили щось штучне. Я готовий усе змінювати і думаю, що достукаюсь до людей, аби поставити все у природній процес. А природі головне не заважати – тоді все буде добре. Потрібно просто грамотно господарювати. Я дякую людям, що повірили у мене. Буду робити усе можливе, аби виправдати їхню довіру.
Тетяна Колесник
Цікаво знати
Своїм рішенням від 7 вересня 2015 року Центральна виборча комісія призначила перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів у 26 об’єднаних територіальних громадах Тернопільщини, які об’єднали майже 200 місцевих рад. Так у деяких районах області тернополяни обирали не мерів міст, а голів територіальних громад.
БІОГРАФІЯ
Савончак Петро Васильович
Народився 3 липня1976 року.
Освіта: вища, економіст.
Партійна приналежність: самовисування.
Попереднє місце роботи: сільський голова с. Остап’є (Підволочиський р-н).
Сімейний стан: одружений, виховує двоє дітей.
