Свобода. Солодке, вільне, гарне слово. Для когось це стан душі. Для когось – партія. Для когось – бренд. Для когось – приміщення. А для когось це робота і колектив – редакція газети «Свобода».
Перегляньте також:
- 18 квітня частина Тернополя буде без води
- Із сольним концертом у Тернополі виступить гурт українського шоубізу 100лиця
Щороку, щотижня, щодня в державі ми відчуваємо брак якогось елементу свободи. Ця ситуація асоціюється з образом домашнього пса, який прив’язаний до своєї буди, а господар щоразу вкорочує йому мотузку. І згодом може виявитися, що той собака зовсім позбавлений свободи. Українська політична технологія сьогодні не передбачає раптового запровадження диктатури, а постійно привчає населення до того, що воно втрачає частину своєї свободи.
Як сказав у свій час Вольтер, «Свобода полягає у тому, щоб залежати тільки від законів». На жаль, наша обласна влада цього не розуміє і трактує закони по-своєму. А простіше кажучи, просто порушує їх.
Влада панічно боїться тих, хто звик жити в умовах свободи, адже такі люди різко реагують на брак вільнодумства.
Прикра ситуація склалася в журналістському середовищі Тернополя. Обласна рада, не звертаючи уваги на закони, зокрема на закон, що регулює роздержавлення державних і комунальних друкованих ЗМІ, приймає рішення, котрі суперечать навіть її попереднім рішенням. Що вже казати в даному випадку про редакційний колектив газети «Свобода», який фактично став заручником владно-бізнесових ігрищ.
Та про все за порядком.
Близько чотирьох років тому на теперішнього керівника газети «Свобода» Михайла Лисевича спільним розпорядженням голови обласної ради та облдержадміністрації було покладено обов’язки головного редактора. На цей момент він працював заступником головного редактора і найбільше підходив під статус «в.о.». Хоча були і інші бажаючі на цю посаду, але у сесійній залі обласної ради не було навіть голосів, щоб проголосувати за Михайла Лисевича як за редактора без приставки «в.о.». Так тривало роками, бо жоден з керівників області (а змінилося за той час 2 голови облради та 2 голови ОДА) не брався зорганізувати депутатів під кандидатуру Лисевича як головного редактора чи якусь іншу кандидатуру, яка мала б отримати підтримку більшості депутатів.
Після прийняття Закону України, що дозволяє здійснити роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, колектив редакції уповноважив в.о. головного редактора М. Лисевича на виконання усіх необхідних дій, щоб колектив став власником газети, в якій люди пропрацювали багато років.
У квітні 2016 року головою Тернопільської обласної державної адміністрації С.Барною було прийняте розпорядження про вихід ОДА зі складу співзасновників газети. 31 травня цього ж року рішення про вихід зі складу співзасновників газети прийняли і депутати Тернопільської обласної ради. Цим же рішенням вони дали фактичний старт процедурі роздержавлення «Свободи» та уповноважили М. Лисевича здійснити всі необхідні дії Із завершення цієї процедури.
Але тепер, незважаючи на те, що фактично триває процес роздержавлення і газета «Свобода» вже включена в проект рішення Кабінету Міністрів у першу хвилю роздержавлення, незважаючи на позицію колективу, незважаючи на процедуру, яка передбачає конкурсний відбір на посади керівників комунальних установ, незважаючи на те, що органи місцевого самоврядування (згідно з новими змінами в законодавстві) не мають права виступати засновниками комунальних друкованих ЗМІ та призначати їх керівників, влада таки подає подання на призначення головного редактора.
Цьому передувало подання від партії КУН, яке в лічені дні пройшло через депутатські комісії та внесли з голосу в порядок денний сесії обласної ради 22 вересня 2016 року. Загалом, всі перипетії від моменту подання звернення до прийняття кінцевого рішення тривали не більше тижня.
Цікаво, що вносив проект рішення екс-регіонал, а нині голова пропрезидентської фракції в обласній раді Л. Білик, який, пропонуючи кадровий проект рішення, говорив, що хоче заслухати стан справ у редакції газети «Свобода».
До речі, під час обговорення питання ніхто з депутатів не запитав в кандидата на посаду головного редактора, яке ж його бачення розвитку газети. Також ніхто не запитав, чи є рішення відповідних комісій: профільної, з питань регламенту і комісії, що розглядає кадрові питання. За нашою інформацією, з трьох рішень було наявне лише одне.
У підсумку 40 депутатів підтримали призначення головним редактором Віктора Уніята. Виступаючи з трибуни, пан Віктор сказав, що головним своїм завдання бачить підсилення колективу газети і забезпечення редакції приміщенням.
У кулуарах ходили чутки, що газета не зможе сама вижити в сьогоднішніх фінансових умовах. Тому редакції вже сватали спонсорів. Говорили і за міського голову Сергія Надала, у якого є думка зберегти такий бренд. Згадували і про нардепа Романа Заставного, який добре знає, що таке медійний вплив, маючи у власності телеканал ІНТБ, і знає, що таке приміщення у центрі міста. Згадували і відомих бізнесменів Ігоря Гуду (будівельник) та Івана Чайківського (аграрій), які не проти обзавестися медійним ресурсом для формування свого майбутнього політичного іміджу.
Вже тепер заступник головного редактора газети “Свобода” без приставки “в. о.” як уповноважена особа за роздержавлення газети М. Лисевич сказав, що редакція прийняла рішення власними силами завершити процедуру роздержавлення, а вже потім приймати рішення про співпрацю з потенційними спонсорами.
Але вийшло, як вийшло.
Депутати проголосували за призначення Віктора Уніята головним редактором. Уповноваженим колишніми власниками та колективом на роздержавлення залишився Михайло Лисевич.
Час покаже.
