Після того, як 12 листопада під час брифінгу голова Тернопільської обласної державної адміністрації, «свободівець» Олег Сиротюк повідомив про складання своїх повноважень, сьогодні головне питання на Тернопільщині – хто ж буде наступним господарем «білого» дому. Попри те, що посади голів ОДА начебто планують “ліквідувати” (тобто понизити статус керівника області до “простого” представника Президента, а головною персоною зробити голову облвиконкому), охочих всістися у “крісло №1” Тернопільщини не бракує. Журналісти «Номер один» вирішили проаналізувати головних кандидатів на цю посаду, при цьому до уваги взяли лише місцевих та дотичних на нашого краю осіб.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Оскільки до коаліції на загальноукраїнському рівні увійшли п’ять політичних сил, тому серед їх місцевих лідерів чи представників слід шукати кандидатів, які ділитимуть портфель голови ОДА. Позаяк у масштабах нашої області не сформовано обличчя “Самопомочі”, а «Батьківщина» отримала найменше з коаліціянтів прихильників на Тернопільщині, тому серед цих двох політсил, на нашу думку, не варто шукати губернатора. Натомість усі решта гіпотетично можуть запропонувати своїх кандидатів на очільника Тернопільщини. Отож хто ж вони, ці претенденти…
Квота «Блоку Порошенка»
Степан Барна одразу після президентських виборів розглядався як головний претендент на заміну «свободівця» Олега Сиротюка. Як голова виборчого штабу, Барна показав якісну роботу (за Порошенка Тернопільщина віддала майже 60% голосів), тому багато місцевих політиків вважали, що питання щодо Степана вирішено. Однак час ішов, а ситуація не змінювалася. Як вже потім стало зрозуміло: «верхи» вирішили, що губернатор не може очолювати виборчу кампанію до парламенту. Тому Степану Степановичу довірили очолити обласну організацію політичної партії «Блок Петра Порошенка» та одноособово керувати виборчим штабом (на парламентських виборах він де-юре керував штабом у спілці з Ігорем Побером). А оскільки Степан Барна, на відміну від свого брата Олега, не потрапив до Верховної Ради, то він і зараз претендент №1 на губернаторське крісло. Завадити йому можуть лише два чинники. По-перше, це відносно слабкий результат пропрезидентської партії на президентських виборах. Партія Порошенка з тріском програла «Народному фронту» вибори на Тернопільщині. Хоча й здобула всі три мандати нардепів (вигравши на двох округах жорстку конкуренцію у двох діючих на той час парламентарів) та отримала найменший мінус серед областей-сусідів у порівнянні з президентськими виборами. По-друге, Степан перебуває за два кроки від отримання депутатського мандата (список зупинився на позначці №63, а в нього 65 місце у списку). Добре знаючи С. Барну, все ж таки думаю, що він зробить свій вибір на користь Верховної Ради, адже хто б там що не говорив, Степан Степанович більше політик, а не господарник.
«Я не боюся брати на себе відповідальність, тому готовий очолити ТОДА. Але питання в тому, що область може мати на одного представника в парламенті менше», – зазначив у коментарі «Номер один» Степан Степанович.
На сьогодні, як зазначив голова обласної організації політичної партії «Блок Петра Порошенка» Степан Барна, голова ТОДА визначатиметься за двома критеріями – фахівець та представник команди Президента. Керуючись цими принципами, гіпотетично до числа кандидатів на крісло голови ТОДА можна також віднести: Василя Вислоцького – аграрій, депутат Чортківської районної ради; Сергія Семчука – секретар Кременецької міської ради, як керівник штабу «Блоку П. Порошенка» показав найкращий результат в області на парламентських виборах; Володимира Петровського – екс-перший заступник голови Бережанської РДА; Віталія Батога – банкір та підприємець; Петра Калиняка – заступник голови Підгаєцької районної ради; Ігоря Гуду – директор будівельної компанії «Креаторбуд».
Особняком у цьому списку стоїть Віктор Шумада – другий номер в обласній партійній ієрархії «Блоку Порошенка». Він очолював Тернопільський міський виборчий штаб як на президентських, так і на парламентських виборах. Причому в обох випадках показав доволі непогані відсотки. Що це серйозний гравець, говорить той факт, що Шумаду вже бачили в кулуарах Адміністрації Президента. Очевидно, він там був неспроста. Про Віктора Шумаду відомо, що він уже побував у кількох партіях – Конгресі українських націоналістів, Європейській партії та «За Україну!». За каденції міського голови Тернополя Романа Заставного очолював КП «Адмінтехінспекція», де збільшив надходження до міського бюджету за рекламу з 1 до 4 млн. грн. Нині працює в банківському секторі. Після того, як мандати народних депутатів отримають Р. Заставний та Т. Юрик, Віктор Шумада за квотою партії «За Україну!» вже найближчим часом отримає посвідчення депутата Тернопільської міської ради. Зважаючи на те, що Шумада – особистий друг Степана Барни, ймовірно, він підтримуватиме свого колегу не лише на словах, а й реальними кроками.
Іван Чайківський, щоб убезпечити свій бізнес (один з найбільших тернопільських аграріїв), одного разу вже спробував отримати мандат депутата Верховної Ради. З тріском програвши вибори, вирішив більше не спокушати долю, адже виборець добре пам’ятає Чайківського – керівника фракції Партії регіонів у Тернопільській районній раді. Зважаючи на люстраційні процеси, мало ймовірно, що Івана Адамовича можуть призначити на посаду голови ТОДА. Однак його не можна скидати з рахунку, адже аграрій на президентських виборах не відкрито, а через «своїх» людей (у першу чергу, заступника гендиректора ПАП «Агропродсервіс» Володимира Болєщука) все ж підтримував Петра Порошенка. До того ж стало відомо, що Чайківський через групу «уенпістів» Болєщук-Боберський-Шафранський виходив на колишнього теребовлянського нардепа Йосипа Штогрина, який має певну вагу в «Блоці Петра Порошенка», щоб той замовив слово за Чайківського. Тому гроші можуть зробити свою справу.
Квота «Народного фронту» Яценюка
Роман Заставний, отримавши №31 у списку «Народного фронту», напевно, не знав, чи потрапить у Раду. Тому він був головним, більше того, знаючі люди кажуть, що навіть єдиним претендентом на губернаторське крісло. Однак неочікувано висока довіра до партії Арсенія Яценюка дозволила цій політсилі набрати значні відсотки в Україні. Відповідно Роман Йосипович отримає депутатський мандат, який практично зі 100-відсотковою ймовірністю не поміняє на «електричний» стілець голови ТОДА.
Володимир Дідич хоча й не світився в останніх політичних кампаніях, має статус позапартійного, але, перебуваючи в тісних стосунках з обласним очільником «Народного фронту» Романом Заставним, може останнім рекомендуватися на високу губернаторську посаду. Дідич свого часу працював заступником міського голови Тернополя, нині очолює реєстраційну службу обласного центру. Пан Володимир має особистого ворога – Івана Стеціва, якому не дозволив провернути кілька афер, працюючи як у мерії, так і на нинішній посаді. Стеців (і не лише він) намагається зробити все, щоб Дідич не прийшов до влади, адже обрубає всі його незаконні схеми, а також вийде на виконавчу владу та суди, які були причетними до сумнівних оборудок.
Михайло Апостол – один з потенційних претендентів на губернаторське крісло. Має великий життєвий досвід. Вміє працювати в команді – понад 10 років був активним членом ВО «Батьківщина», має досвід у бізнесі – був середньої руки аграрієм, знає виходи на міністерства і відомства, адже два роки у парламенті чогось та й навчили. Серед минулого складу парламенту – найактивніший з тернопільських нардепів у плані роботи на окрузі. Має довіру в людей, адже не даремно до нього в першу чергу звертаються батьки, сини яких потрапили в полон чи зникли безвісти під час АТО. Разом з тим в Апостола є і мінуси. Головний – він відмовився йти на вибори у команді Президента. Більше того, під час парламентських виборів часто використовував критичну риторику в бік «Блоку Петра Порошенка». На пряме запитання журналістів «Номер один», чи планує в губернаторство, Михайло Володимирович не сказав ані «так», ані – «ні», але підтвердив, що відповідні розмови навколо його кандидатури ходять.
Іван Стойко, маючи величезний ресурс (у тому числі і фінансовий), програвши мажоритарні вибори, очевидно, прагнутиме не вилетіти з політичної орбіти, тому боротиметься за якусь вагому чиновницьку посаду. Звичайно, очолити Тернопільську ОДА він би найбільше хотів, тим більше, що вже одного разу, за президентства Віктора Ющенка, обіймав губернаторське крісло. Але одного бажання Івана Стойка, навіть попри те, що він соратник Прем’єра Арсенія Яценюка, замало. Його перше губернаторство нічим путнім для області не закінчилося. Більше того, з Тернопільщиною в ті часи мало хто рахувався. А ще нині розгорівся скандал навколо невиплат Іваном Михайловичем фінансових винагород членам дільничних виборчих комісій, хоча відповідне фінансування Київ йому надав. Зважаючи на це все, навряд чи наважиться Президент призначити ще раз одного з найслабших голів ТОДА за її історію та ще й з такими «хвостами».
Квота Радикальної партії Ляшка
Юрій Чижмарь №25 у списку Радикальної партії Олега Ляшка. Список цієї
політсили зупинився саме перед Чижмарем. Якщо партія виторгує в коаліції один міністерський портфель, то Юрій Васильович цілком реально зможе заскочити на підніжку парламенту. А поки як бонус партія Ляшка може отримати одну з областей. Серйозну область їй точно не віддадуть, а депресивну, як Тернопільська, – цілком можливо. Тим більше, що їх представник Юрій Чижмарь її вже очолював, добре знає тутешню ментальність та еліти. До його плюсів належить те, що він може добре спрацювати на виборах, адже відомо, як з ніякого «Єдиного центру» зробив другу за потужністю фракцію в Тернопільській обласній раді. Щоправда, Президентові не потрібно зайвих «радикалів» на місцях, тому лише за умови, що Юрій Васильович підпишеться під пропрезидентською партією, він міг би отримати булаву керманича області. Наразі відомо, що Чижмарь робив певні кроки в напрямку можливого губернаторства, хоча, як кажуть обізнані люди, його більше цікавить депутатство.
Віталій Попович
“Номер один”
