У народі кажуть: не буде з Івана мудрого пана. Як би він того пана не корчив. Ера двох в.о. Іванів, схоже, в Тернопільській облдержадміністрації підходить до завершення. Та чи обох?
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Іван Крисак — уже не в.о. губернатора, а перший заступник, який, як велить закон, написав заяву на звільнення. Чи залишиться він у кріслі — вирішувати Степану Барні. Швидше за все новоспечений голова ОДА не захоче мати у заступниках людину, проти якої порушено кримінальне провадження та котра зажила слави корупціонера. Та й “бютівець” він, тобто “не їхній”. Тож посаду, думаємо, швидко обійме той, на кого вкаже перст “народнофронтівця” Романа Заставного. Подейкують, це буде бізнес-партнер Романа Йосиповича, директор і співвласник “Колумбуса” Ігор Вонс або Володимир Дідич – колишній заступник Заставного-мера.
Що ж до другого Івана — в.о. заступника голови Бабійчука, то, як кажуть декотрі із “порошенківців” – його дні в ОДА пораховані. Ось тільки на якій посаді? Зрозуміло, що заступником голови ТОДА Іван Геннадійович (у народі – “голова колгоспу”) не стане. Але й звільнити його з “білого дому” не звільнять. Приятель усе ж.
Швидше за все Бабійчука переведуть на іншу посаду. В ОДА шепочуться — він очолить апарат. Простіше кажучи: кинуть щуку в річку. Бабійчук вже приміряє на себе нову посаду. І сьогодні під час наради на третьому поверсі ОДА здивовані працівники апарату облдержадміністрації спостерігали за перевтіленням ще донедавна в.о. заступника голови в майбутнього керівника апарату. Бабійчук поважно знайомився з працівниками, ставив питання. Врешті, загрався в керовніка настільки, що перебивав свого шефа Барну, ще більше підкреслюючи присутнім свою значимість та самостійність.
Здавалося б, що такого у призначенні головного канцеляриста. Та для знаючих, ця подія показова, адже саме керівник апарату формує найближче оточення губернатора, його свиту, керує його розпорядком дня, та основне – визначає “угодних” та “неугодних”, контролює доступ до найвпливовішого тіла області. Українська чиновницька практика має приклади, коли навіть за можливість зустрічі з можновладцем такі спритники брали доволі кругленькі суми. Чи наважиться продавати зустрічі зі своїм шефом новий керовнік, покаже час.
Наразі ж перешіптуються, що Бабійчуку, можливо, доручать ще й займатися питаннями люстрації. І не дивно, бо ж рік тому, кажуть, формував списки антимайдану, працював з кадрами регіоналів, отже знає всіх поіменно. Та й “здавати” ліпше, ніж самому відповідати. Екс-регіонал люстратор — такого дива потрібно ще пошукати… А головне, як дивитися людям у вічі за такого люстратора й керовніка апарату?
