За даними НБУ, за підсумками 2014 року в абсолютному вимірі серед ТОП-банків найбільше обсяг валютних кредитів фізособам скоротився в дочірніх структур західних фінансових груп (в Укрсоцбанку, Укрсиббанку, Райффайзен Банку Аваль, ОТП Банку), а також у банку «Надра».
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Саме такий склад «чемпіонів» по «схудненню» не випадковий. Ще до 2008-го вони активно працювали з населенням, видаючи, зокрема, валютні позики на придбання нерухомості («дочки» західних банків мали можливість залучати дешеве валютне фондування в материнських структурах, а «Надра» досить активно розміщував євробонди). На чому, власне, вони й «погоріли» – через девальвацію частка проблемної заборгованості, яка й після кризи 2008-2009 рр. була високою, після обвалу гривні в 2014-му ще більше зросла. Звідси й значні збитки, насамперед, «західняків», зафіксовані торік (на загальному фоні поряд з держбанками вони більше виділялися тому, що в принципі традиційно більш коректно формують резерви). Наскільки цей удар потужний, свідчить у т.ч. банк «Надра», куди нещодавно була введена тимчасова адміністрація.
Відповідні проблеми ці банки намагаються в основному вирішити за рахунок реструктуризації кредитів – через конвертацію їх у гривневі. Процес цей йде непросто. Й тому, власне, фінустанови намагаються заручитися, передусім, підтримкою НБУ в частині підготовки та імплементації «реструктуризаційного» меморандуму, під який, як вони сподіваються, Верховна Рада в т.ч. забезпечить внесення змін до податкового законодавства, щоб мінімізувати негативний ефект від зміни умов погашення виданих позик (зокрема, списання частини боргів).
Досить складно піддається поясненню більш ніж неочікуване зростання обсягу валютних позик населенню в «Дельта Банку», враховуючи не лише чинні обмеження на кредитування фізосіб у валюті, але й з огляду на фінансовий стан цієї фінустанови. Цей «феномен» фіксувався і за підсумками 9 місяців минулого року (тоді в «Дельті» не знайшли можливості його пояснити).
Щодо портфелю гривневих кредитів, то тут привертає увагу, насамперед, досить інтенсивне скорочення портфелю в «дочок» російських держбанків, які в основному спеціалізуються на роботі з корпоративним сектором, – у ВТБ Банку та Сбербанку Росії. Можливо, це було викликано не тільки й не стільки погашенням клієнтами своєї заборгованості, скільки переведенням її на пов’язані факторингові структури або продажем її колекторам. Тим паче, нагадаємо, як уже повідомляли джерела FINBALANCE, після російської окупації Криму нібито деякі з фінустанов з російською участю (не стверджуємо, що саме вище зазначені, – ред.) знаходили можливості продати кримські портфелі – як це не складно їм було (у т.ч. з юридичної точки зору).
І знову ж таки привертає увагу «Дельта Банк» як один з лідерів ринку кредитування населення. Його портфель гривневих позик фізособам у відносному вимірі (частка портфелю) скоротився не дуже суттєво на тлі показників конкурентів. І враховуючи знову ж таки поточний фінансовий стан цього банку, доводиться не виключати, що це відбулося в т.ч. через зниження платоспроможності позичальників. Зрештою не набагато відчутніше скоротився портфель і в «Приватбанку» (хоча теоретично він міг його підтримувати і за рахунок видачі нових позик, наприклад, в рамках зарплатних проектів і т.д.). Зростання ж портфелю в банку «Надра» (якщо виключити видачу ним нових кредитів), наймовірніше, була зумовлена згаданою вище конвертацією валютних позик у гривневі.
Щодо банків з ІІ групи класифікації НБУ, то найвідчутніше портфель гривневих кредитів фізособам скоротився в Платинум Банку (який, як відомо, в останні роки був активним учасником ринку споживчого кредитування), Креді Агріколь Банку та Універсал-банку. А валютний – у Фідобанку, того ж таки «Універсал-банку» та ВіЕйБі Банку.
