Тепер важко уявити наше суспільне життя без участі у ньому жінок. Активні, творчі, креативні, ми, здавалося б, мали можливості реалізовувати свої здібності в багатьох галузях. Нерідко заважало цьому традиційне бачення жінки в українському суспільстві лише як матері, берегині, яка підтримує дім і чоловіка, виховує дітей, а плюс до цього – працює на виробництві чи в організації, щоб заробити засоби існування для родини і пенсію на старість. На жінку в сучасних умовах лягли обов’язки і відповідальність, які не витримав би й чоловік. При цьому за замовчуванням чи то у політичних колах, чи в керівних органах на економічних напрямках розвитку країни жінка – виняток, на відміну від інших європейських країн. Такі стереотипи у суспільному баченні давно потрібно було змінювати. Й ніхто цього зробити краще не зміг би як самі жінки!
Російсько-українська війна прискорила зміни, відкривши суспільству нові якості української жінки – відвагу, стійкість, мужність, що гармонійно поєдналася із жіночністю.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Такі якості відкрилися тепер, а на зорі української незалежності жінкам потрібний був подих свіжого повітря змін. Тоді українські жінки відчули в собі силу й впевненість, зрозуміли, що потрібно гуртуватися, підтримувати одна одну й попри складнощі й труднощі будувати нову Україну для своїх дітей і онуків. Галичина традиційно була територією активних дій, зокрема й жіночого руху. Тож 25 років тому, у 1998-му, на Тернопіллі народилася жіноча організація «Тернопільська обласна Асоціація жінок», яка тепер має назву Асоціація жінок України.
Це було одне з перших правозахисних об’єднань жінок в Україні. Засновницями були відомі тернополянки Дарія ЧУБАТА, Галина РЕШЕТНИК, Олександра АНДРУНЦІВ. В організацію приєдналися членкині «Союзу Українок», «Просвіти», «Конгресу інтелігенції», «Відродження нації», Товариства Червоного Хреста, науковиці, мисткині, журналістки, письменниці. З 2013 року організацію очолює Лариса РИМАР.
Сотні зустрічей, круглих столів, конференцій, десятки успішних проєктів, сотні підтриманих жінок та їх родин… Асоціація жила повнокровним, активним життям, підтримуючи в жінках – її членкинях, віру у свої сили й можливості, упевненість у тому, що кожна – особистість.
Ковід, а пізніше війна, змусили поставити на паузу нашу роботу. Але тепер очевидно, що назріла необхідність її відновити, бо потребують цього нові реалії і обставини – життя не можна поставити на паузу.
За теперішньої ситуації в країні дуже важливими стали такі жіночі якості як уміння спілкуватися, інтуїтивне вміння побачити проблему в цілому, вникнути в її деталі, старанність, здатність вирішувати питання, не рубаючи з плеча. У поєднанні із суто чоловічими якостями ризикувати, приймати жорсткі, але потрібні рішення, така синергія була б дуже корисною для держави, особливо у часі війни.
Останнім часом в Україні вже немає суперечок про роль жінки в суспільстві, її соціальне становище і покликання, бо жінки довели, що пліч-о-пліч із чоловіками на рівних вони можуть і працювати, і воювати. Без сумніву, Україна у цій важкій війні здобуде перемогу. У перспективі прогрес нашої молодої держави, формування громадянського суспільства багато в чому залежатиме від того, наскільки активно до цих процесів долучиться українське жіноцтво. А це станеться тільки тоді, коли в країні буде гендерна рівність. Після всіх сьогоднішніх випробувань, які випали на долю наших жінок, вони її відстоять!
Валентина Баца,
Заслужений журналіст України,
Членкиня Правління ГО «АЖУ»
