Тараса Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Це прекрасно, що нині ми повертаємо собі національну самосвідомість під знаком Кобзаря.
Шевченко — художник займає чільне місце в українському образотворчому мистецтві. Він став першим художником, який проклав новий реалістичний напрям, і став основоположником критичного реалізму в українському мистецтві. Тарас Григорович був одним з найталановитіших майстрів офорту того часу та прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Обдарований від природи хлопчина рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. У 1832 році Шевченко почав працювати в майстерні В. Ширяєва, він виділявся своєю майстерністю серед інших учнів. Тут відбулась перша зустріч Тараса зі своїм земляком художником І. Сошенком, який зацікавився обдарованим юнаком і вирішив допомогти йому. Сошенко давав поради і консультації художнику-початківцю, знайомив його з видатними діячами: К. Брюлловим, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою, спільними зусиллями яких талановитого кріпака було викуплено з кріпацтва.
Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв. Він став одним з найулюбленіших учнів Брюллова. У малярстві він робить дедалі помітніші успіхи. І все мріяв повернутись назавжди в Україну. В 1843 році Тарас Григорович нарешті приїхав в Україну. Під час подорожі, любов до рідного краю наштовхнула його на створення цілої серії картин. Згодом Шевченко знайшов роботу в Київській археографічній комісії. Художникові довелося побувати у різних місцях України, де він змальовував й описував історичні пам’ятки.
Тарас Шевченко як поет і художник відвідав територію історичної Волині. В тому числі і тієї, яка сьогодні входить до Тернопільської області. Сьогодні немає жодних сумнівів, що митець відвідав Почаїв та Кременець, адже про це зазначено не лише в самій творчості Кобзаря, а й в інструкції, яку Шевченко отримав від генерал-губернатора Д. Г. Бібікова (мова йде про Почаїв).
Дорогою до Почаєва Тарас Григорович на кілька днів зупинявся у Вишнівці. Містечко, без сумніву, привабило поета своєю багатою на події та імена історією. Тут він познайомився з численними предметами старовини, що зберігалися в стінах палацу, записав народні пісні, легенди та перекази. На кам’яній лавочці у парку Тарас Григорович ділився враженнями про свої подорожі з місцевим конюхом Федіром Кружилкою, який в майбутньому не раз згадував та гордився цією зустріччю. З цієї лавочки Т. Шевченко зробив ескіз замку з боку старого Вишнівця і призамкової церкви, малював види містечка.
Фото з мережі Інтернет
На жаль, ці матеріали в справах археографічної комісії не збереглися. Можливо, після арешту автора, вони були вилучені та знищені.
Сьогодні кожен мешканець містечка може показати кам’яну лавочку на території припалацового парку, де любив працювати художник. А в 1990 р. в центральному сквері містечка було встановлено пам’ятник Кобзарю, який сьогодні зустрічає усіх гостей Вишнівця.
Мар’яна Мавдюк
в.о. начальника
Вишнівецького відділу
Національного заповідника
«Замки Тернопілля»
