Судові накази про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги масово «штампувалися» і під час мораторію. Тепер боржникам непереливки, бо можуть відрізати трубу.
Люблю зупинятися на ринку біля сільських людей – не перекупників. Їх видно по натруджених руках й одягу – почасти святошному, бо їхати до Тернополя абияк не випадає. Ось і цього разу привернув увагу сільський пенсіонер-інтелігент з мішком картоплі – чистенької, гладкої. Сором’язливо чоловік назвав ціну – 22 гривні. Але пошепки додав: «Віддам за 18».
Перегляньте також:
Розбалакалися. Його дочка з внучкою поїхали за кордон ще з початку війни. Зачинили на замок квартиру – і в дорогу. А в квартирі централізоване опалення. Не платили, відкладали до повернення. Аж одного дня дочці заблокували картку – виявилося, є судове рішення про стягнення боргу. Тоді батько заплатив 12 з лишком тисяч. Тепер «відбиває» картоплею, яка неочікувано стала дорогою. Щоправда, ніхто чомусь не купує – бідкається чоловік.
Це доволі типова ситуація – виїхавши за кордон, люди не переймаються оплатою рахунків. Та й багато тих, хто нікуди не виїжджали, накопичили борги – чи то від безгрошів’я, чи то легковажності. Держава пообіцяла не нараховувати пеню, не відрізати газ, електрику, воду – постанова Кабміну від березня 2022-го накладала на це табу. Отож, тим і користалися. Але, звісно, за комунальні послуги слід платити – у реєстрі судових рішень сила-силенна судових наказів про стягнення заборгованостей за послуги – воду, газ, електрику, централізоване опалення, обслуговування будинків. Жителі області заборгували по декілька тисяч гривень, а дехто й по п’ятдесят тисяч. І ще одне спостереження – у судових наказах можуть бути й на багато скромніші суми – 300-500 гривень.
Суди задовольняють вимоги надавачів послуг, не з’ясовуючи, чи правомірні нарахування, бо у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог.
Звісно, це не означає, що неодмінно треба з усім погоджуватися – відповідно до законодавства, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Й тоді справу розглядатимуть в порядку позовного провадження – досліджуючи надані докази, з’ясовуючи обставини.
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п`яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набуває законної сили.
Судовий наказ треба виконувати, інакше буде примусове виконання. Передусім накладається арешт на кошти боржника на рахунках і списуються. Якщо ж грошей немає, то стягнення звертається на майно.
І ось 8 січня оприлюднено постанову Кабміну № 1405, якою знято мораторій на припинення житлово-комунальних послуг, нарахування штрафів і пені. А це означає, що надавачі послуг мають усі важелі впливу на користувачів, які мали до війни. В одному з попередніх номерів «Свобода» згадувала уже про цей новий документ.
Чому уряд зважився на такий кардинальний крок? Хоч таке ніде не озвучується, однак неважко здогадатися: аби надавачі послуг мали можливість стягнути усе до копійки – у межах трирічної позовної давності. Бо ж два роки з часу мораторію минуло, а за рік, який залишився до збігу позовної давності, можна десятками тисяч судових наказів повернути своє.
Другий момент: ситуація з боргами за комунальні послуги в Україні, яка була критичною і на початок 2022 року, відтоді суттєво погіршилася. За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у 2022 році борги населення становили майже 40,5 млрд грн (без урахування боргів мешканців територій, які на той час були окуповані). Фактична ситуація з боргами набагато гірша. За підрахунками голови Асоціації споживачів комунальних послуг Олега Попенка, на початок 2022 року загальна сума боргів населення за комуналку становила 81,6 млрд грн, а на 1 квітня 2023 року — сягнула 140 млрд грн.
Згадаймо: мораторій на відключення комунальних послуг та стягнення заборгованостей уряд ухвалив на початку повномасштабного вторгнення через складне матеріальне становище українців. Проте статистика свідчить, що ситуація відтоді лише погіршилася. Так, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи, у 2023 році за межею бідності опинилось близько 67% українців, що еквівалентно 20 мільйонам осіб. Тобто дохід таких родин менший за певний прожитковий мінімум, який вважається прийнятним.
Згаданою постановою Кабмін прагне розплутати цей борговий клубок. Утім матеріальне становище людей складне, тож ця спроба може не бути успішною, припускають у ГО «Центр громадського моніторингу та контролю».
Видання Finance.ua узагальнило, яка відповідальність «світить» боржникам. Передусім – стягнення пені. У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Це регулюється статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Також може вимагатися сплата заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.
Припинення надання комунальних послуг: у статті 8 Закону «Про житлово-комунальні послуги» йдеться, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором.
Окрім того, є ціла низка відповідних постанов НКРЕКП й уряду, які регулюють це питання.
Якщо споживач має заборгованість за житлово-комунальні послуги та відмовляється сплачувати її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку.
За рішенням суду до боржника застосовують санкції – від заборони виїзду за кордон до арешту рухомого й нерухомого майна. Стягнення боргу відбувається в примусовому порядку. Насамперед йдеться про кошти боржника – їх арештовують на рахунках і списують.
Ольга КУШНЕРИК
